Митець, якого називають патріархом української фотографії, переможець численних міжнародних конкурсів та володар премій. Степан Назаренко – один із символів Івано-Франківська другої половини 20 століття. Через його об’єктиви пройшли кілька поколінь мешканців нашого міста, тисячі облич, десятки видатних постатей. Степан Назаренко був керівником культового салону «Горизонт», одним із засновників Національної спілки фотохудожників України. Його знали насамперед як майстра академічного портрету, якому вдавалося відкрити у своїх світлинах внутрішній світ людини, пише frankivski.info.
Дитинство і юність митця, шлях до ремесла
Перші 14 років свого життя Степан Григорович Назаренко прожив у селі Ларіонівка, Омської області РРФСР. Там він народився у травні 1932 року у родині Григорія Семеновича та Євфимії Іванівної. Дитинство Степана було нелегким. Тридцяті-сорокові роки завдали чимало страждань не одній українській родині. Хлопець рано втратив батька і трьох братів, а невдовзі сам поховав матір. Коли Степану виповнилося 14 років, він змушений був піти працювати на взуттєвий завод. Втім, хлопець отримав на виробництві травму – втратив ліву кисть. Через цей випадок Степану довелося шукати інші підробітки, котрі би були йому під сил. Саме таким чином він прийшов до фотографії.
Першу професійну роботу у цьому ремеслі Степан Назаренко знайшов у Харкові. 1948 року він почав працювати ретушером в одній зі фотостудій міста. Невдовзі він перебрався на Галичину. Степан працював деякий час у Дрогобичі, Коломиї та в Станіславові. Часом митцю доводилося працювати у дуже складних умовах. Майстерності фотографії Степан Назаренко навчався у представників європейської школи фотопортретистів: Стігліц, Стейген, Аппельбаум, Камерон, Дагер та інші.
Назаренко із часом увійшов до когорти молодих українських портретистів, серед яких відзначали Вишкіна, Барана, Гольдбаума. Критики і оглядачі звертали увагу на особливості роботи Степана Назаренка із портретами чоловіків: глибина індивідуальності та делікатний рисунок форми, натомість до жіночих портретів митець підходив із легкістю та поетичністю.
Культовий фотосалон «Горизонт»
У самому центрі Івано-Франківська тривалий час функціонувало фотоательє «Горизонт». Директором і головним фотомайстром закладу був саме Степан Назаренко. У свій час салон вважався найбільшим у Західній Україні. У цьому закладі фотографувалися тисячі людей. Апарати салону бачили обличчя кількох поколінь жителів Івано-Франківська та його гостей. Франківці фіксували тут головні миті свого життя – дні народження, весілля чи випускні бали. Степан Назаренко намагався передати унікальні риси кожного.
Головне дітище митця вважали однією із кращих фотостудій в Україні. «Горизонту» Степан Назаренко віддав три десятиліття свого життя. Цей заклад відвідували видатні письменники, художники, вчені, космонавти, актори, співаки, політики і урядовці. Талантом Степана Назаренка неабияк захоплювалися. Похід до фотосалону Степана Назаренка завжди був святом. Те, як митець підходив до фотографії дітей, було наче магією – такими спогадами ділиться краєзнавець Ігор Менів, За його словами, такого фотоательє як «Горизонт» зараз немає ніде. У цьому закладі можна було побачити справжні шедеври фотопортретів, передає «ПІК».
Серед відвідувачів його закладу: музичні виконавці Дмитро Гнатюк, Муслім Магомедов, Ніна Матвієнко, видатний українських художник Іван Марчук, актор Микола Гринько, танцюрист Махмуд Есамбаєв, піаніст світового масштабу Святослав Ріхтер та багато інших легендарних особистостей. Як тільки до Івано-Франківська приїжджала яка-небудь зірка – її одразу відправляли на фотографію до майстра Степана Назаренка.
Івано-Франківськ у світлинах Степана Назаренка
Степан Назаренко здобув визнання у першу чергу як майстер академічного портрету. Втім, на своїх плівках митець фіксував життя Івано-Франківська. Так, у його архіві численні світлини вулиць, будинків та скверів міста. А ще – будні івано-франківських кафе, перукарень, фабрик, заводів, навчальних закладів.
Степан Назаренко фіксував життя мікрорайонів Івано-Франківська та повсякденну роботу його мешканців. Фотографії Степана Назаренка також зображують різноманітні урочисті зібрання в місті та регіону, святкування, паради на 9 травня, міські ярмарки. Чимало архівних робіт митця збережені у мережі – роботою із негативами, скануванням, ретушшю та публікаціями займається спільнота «Фотоархів Степана Назаренка».
Теплі спогади про Степана Назаренка
Донька митця Ольга розповіла виданню «Репортер», що інколи на фотографії до митця стояли величезні черги – на один день могло бути більше 20 весільних пар. У батька не було обмежень щодо робочого часу, закриття чи відкриття «Горизонту», він фотографував усіх, хто приходив. Для цього, як каже донька Ольга, митцю не треба було ніякого піару. Кожен франківець мав володіти хоча би однією фотографією із «Горизонту».
За словами доньки фотографа, часто він робив світлини абсолютно безкоштовно. Коли бачив, що старенька людина намагається віднайти у кишені копійку, аби заплатити за фотографію для документу, не брав грошей. Митець особливо любив фотографувати зрілих людей та дітей. Емоції кожної людини фотограф намагався перенести крізь себе. Саме тому і виходили такі щирі й глибокі світлини.
Донька Степана Назаренка зізнається, що найбільш цінною роботою свого батька вважає портрет Святослава Ріхтера – видатного піаніста, який здобув світову славу. Він приїжджав до Івано-Франківська виступати у філармонію, на той момент вона розміщувалася в Народному домі на вулиці Шевченка. Назаренко фотографував піаніста під час концерту, взувшись у тапочки, аби не заважати музиці. Результат роботи вийшов неймовірний.
Рідні фотомитця пригадують, що Степан завжди випромінював теплі емоції, хоч і був дуже вибагливим і критичним до себе. Так, готуючись до різноманітних виставок, Назаренко міг годинами роздивлятися їх. А коли помічав хоч якесь невдале освітлення – розривав фото. Донька Ольга розповідає, що статус фотохудожника на той час було дуже престижним. Тому батько пишався тим, що абсолютну більшість звитяг на міжнародних конкурсах вигравали українські митці. Рівень їхнього професіоналізму був дуже високим.
Заслуги і вшанування
Вклад Степана Назаренка у розвиток фотографічного мистецтва України неабиякий. За своє життя митець отримав чимало премій та нагород, зокрема, почесну відзнаку «За подвижництво в культурі Прикарпаття» та обласну премію імені Василя Стефаника. Назаренко був стипендіатом Міністерства культури та володар кількох урядових нагород. Йому завдячують заснування та розвиток Національної спілки фотохудожників України.
У пам’ять про цю видатну постать в Івано-Франківську організовують бієнале «Фотопортрет імені Степана Назаренка». Цей конкурс започаткували колеги митця із обласної спілки фотохудожників у 2007 році. Тоді у ньому взяли участь майже три сотні фотохудожників з України. Вони представили більше тисячі робіт. Бієнале здобув статусу національного конкурсу.