Талановита українська письменниця, журналістка, телеведуча та співачка, яка досягла успіху у кожній з перерахованих сфер.
Яким був шлях франківчанки і як їй вдалось досягти успіху, ми дізнаємось у цій статті на frankivski.info.
Дитинство та підлітковий вік
Народилася Ірена у 1980 році у Черкасах, проте сім’я довго там не засиджувалась і через 2 роки після народження доньки вони переїхали до Івано-Франківська, а пізніше вже до останнього місця призначення – Яремче.
Так як в той час малий % розмовляв українською в Черкасах (там більше переважав суржик), але Ірена у віці 11 років вирішила, що хоче повністю перейти на українську мову і спілкуватися зі всіма виключно нею. Не один раз жінка згадувала як тоді її однолітки з неї глузували і перекручували українські слова на свій лад, називаючи Ірену “селючкою”. Батько дівчинки завжди говорив їй не бути такою, як всі, а бути собою. Ці слова їй закарбувалися в пам’яті назавжди і саме через них вона не хотіла підвести батька і піддатися тиску однолітків. І врешті-решт у неї це вийшло.
В дитинстві Ірена мала тягу до малювання, тому будучи в Яремче, почала відвідувати художню школу. Після закінчення школи мистецтв у 1998 році Ірена вступила в Київський національний лінгвістичний університет, де в кінці отримала диплом іноземної філології. Хоч навчалась дівчина на факультеті іноземних мов, але її сильно цікавила українська література. Саме цей сильний інтерес і підштовхнув її до розвитку себе як письменниці.
Навчання майбутня письменниця закінчила у 2003 році, саме тоді почала багато подорожувати і в подорожах зароджувалися її роботи. Подорожуючи Південно- Східною Азією і надихаючись краєвидами, в Ірени вийшло написати роман “Фройд би плакав”.
Розвиток у різних сферах
Література
Так як захоплювалася жінка літературою, то з написанням чогось цікавого в неї проблем не було. У 2001 році Ірена Карпа почала писати тексти для музичного гурту “Фактично самі”. І тут вона піймала двох зайців одним пострілом, тому що продюсер гурту Олег Гнатів показав тексти Ірени своєму другові – письменнику Юрію Іздрику. Українському письменнику сподобалось те, як пише Ірена як початківець, тому запросив її на роботу у журнал “Четвер”, де він був головним редактором.
У 2002 році Ірена випустила свою практично першу книгу “Знес Паленого”, куди увійшло багато її творів.
Через 2 роки письменниця успішно видала наступну книгу – “50 хвилин трави”, яка була покращеною версією першої виданої книги.
Ірена ніколи не зупинялася і те, що в неї виходило успішно книги видавати, вона писала ще і ще. У 2005 і 2006 роках вона видала ще романи більш еротичного характеру.
Її роботи мали так багато прихильників, що їх почали перекладати і іншими мовами, тому що іноземних зацікавлених читачів було також немало. Книги Ірени перекладені на польську, болгарську, чеську.
З 2012 року книги Карпи почали перевидавати, що було також новим кроком у її професії як письменниці.
У 2013 році жінка започаткувала новий проект, який стосувався усіх жінок та їхніми потаємними життєвими історіями – “Історії моїх жінок”.
Коли письменниця зрозуміла, що вже настав час, то у 2014 році наважилася видати свою автобіографію у збірнику “Письменниця, співачка, мандрівниця”. Цим збірником Ірена вирішила підсумувати вже свій напрацьований шлях письменниці.
Усі твори набирали популярності, а вона завдяки цьому продовжувала творити.
Музика
Бажання займатися музикою в Ірени також не появилось випадково. Коли вона була ще ученицею в художній школі, то входила до духового ансамблю. У віці 16 років випустила свою пісню “Я чекатиму”. В університеті дівчина продовжувала розвивати свої вокальні навички і саме в ці роки Карпа познайомилась з лідером гурту “Фактично Самі” і спробувала з ним записати електронний варіант треку і перевірити що з цього вийде. Але все вийшло краще, ніж вона очікувала, тому майже відразу Ірена стала вокалісткою і басисткою гурту.
Карпа з гуртом продовжували записувати і писати пісні, тому за декілька років успішної роботи гурту вдалось випустити декілька хороших альбомів.
У 2007 році гурт змінив свою назву на Qarpa і вже в новому амплуа випустив декілька нових пісень.
Однією з найдовших і важчих робіт було створення альбому “& I made a man”, який цілий гурт писав протягом десяти років і саме сюди входили пісні не лише українською, а й англійською, іспанською та французькою мовами.
У 2015 році Qarpa випустили нові пісні, а до них ще й кліпи, тому слава їхня була на піку. Незважаючи на ріст в літературі та інших сферах життя, Ірена не покидала музику і вже свій рідний гурт, а продовжувала допомагати і творити.
Журналістика та телебачення
Так зійшлись зорі, що у 2005 році Ірену запросили стати ведучою програми SexCetera на каналі ICTV. Коли жінка зрозуміла, що їй комфортно почуватися на телебаченні, то вирішила спробувати себе в ролі акторки і першими фільмами з її участю були “Аутизм” та “Компот”.
У 2007 році вона в ролі ведучої випуску новин почала працювати на новому каналі “MTV Україна”. Через рік Ірена почала працювати вже на каналі “Україна”, а на початку 2013 року повноцінно вела програму “Наші в Раші”, яка виходила на Новому каналі і стосувалась українських зірок, які працювали в Росії.
Як можна зрозуміти, на телебаченні вона також була успішною, а пропозиції стати ведучою або знятися в короткометражному фільмі все частіше надходили Ірені.
Політика
Крім усіх вище перерахованих сфер діяльності, Ірена Карпа не залишилась поза політикою.
Ірена часто виступає на українських політичних телеканалах, де виражає свою думку стосовно усіх процесів, які відбуваються в Україні. Також жінка висвітлює яскраво свою громадянську позицію, а саме національно-демократичну.
Вперше її яскравий вступ до політики відбувся у 2004 році, коли вона підписала “відкритий лист 12- ти аполітичних літераторів про вибір і вибори”, де підтримала Віктора Ющенка і засуджувала злочинний режим Віктора Януковича.
Ще однією спробою для Ірени виступити проти режиму Януковича була спроба му 2010 році: Ірена Карпа взяла участь у мітингу за постанову уряду, яка зобов’язує усі навчальні заклади “у робочий час розмовляти українською мовою”.
В тому ж 2010 році Карпа організувала мітинг у Берліні перед візитом Януковича в місто для того, щоб звернути увагу європейської громадськості на згортання демократії в Україні.
У 2012 році жінка стала учасницею художньо-адвокаційного проєкту “Відкритий світ для відкритої України”. Цей проєкт ставив собі за мету боротися за надання європейських віз усім українцям.
Без сумніву, коли розпочались конфлікти у 2014 році, то Ірена Карпа приєдналася до протестуючих на Євромайдані і була однією з найактивніших того часу жінок: виступала на сцені, їздила по всіх інших українських містах, допомагала людям, розпродувала свій одяг для підтримки Євромайдану, допомагала пораненим.
У 2015 році Ірена стала секретарем з питань культури в посольстві України у Франції. Будучи на цій посаді, Ірена одразу увійшла в роль і продовжувала захищати демократію нашої держави, завдяки різним соціально-цивільним арт-заходам. Саме на них Ірена поширювала усе українське, щоб більше людей знали про Україну та її видатних людей.
Ірена як політик є сильною духом жінки, яка не боїться висловлювати свою думку і говорити мовою фактів. Ще від початку Помаранчевої революції Карпа, як і всі інші її союзники, боролась за справедливість і засудження політиків-зрадників, які були при владі.
Крім усіх цих захоплень, у Ірени є ще багато інших цікавих хобі. Але більшість із них їй вдалось перенести у свою роботу і тому вона поєднує усі професійні сфери з тим, що їй дійсно до душі і що вона робить не через силу. Ця дуже харизматична і талановита жінка справді живе за принципом, який ще у віці 11 років почула від батька – “Не будь такими, як всі”. Ірена Карпа – приклад того, що потрібно у житті займатися тим, що справді подобається і займатися цим для себе, а не для когось іншого. Також жінка демонструє те, що потрібно пробувати завжди щось нове і саме завдяки таким пошукам і спробам можна віднайти справжнього себе.