Новорічні та Різдвяні святкування у Франківську та області

Новий Рік та Різдво – чи не найочікуваніші свята в році. Багато хто пов’язує зі зимовими святами найтепліші спогади свого дитинства. Це час, коли вся родина разом за одним столом вітають новонародженого Христа, це аромат ялинки, морозного повітря, скрипу снігу та світла першої Різдвяної зірки у Святвечір. Як святкують Новорічні свята та Різдво у Франківську та області – у статті на frankivski.info.

“Коляда на Майзлях”

Україна багата своїми традиціями, в тому числі різдвяними. Різдво у Франківську – особливий, унікальний час обрядів та звичаїв, в який з головою поринають франківці та гості міста. “Різдво на Майзлях” – різдвяний фестиваль, котрий дозволяє заглибитись в казку, атмосферу дива та подарувати собі й рідним незабутні враження.

Традиційно, фестиваль проводиться в храмі Царя Христа, монастиря оо. Василіян УГКЦ. Захід проходить в церкві, бо коляда – це і є молитва. Літургія триває на кілька годин довше, аби народ міг прославляти Бога через різдвяні колядки та щедрівки. Діти – постійні учасники цього дійства, які теж віншують та колядують.

“Коляда на Майзлях” триває з 8 по 14 січня. Метою заходу є збереження та відродження духовного спадку Франківщини, збереження та поширення різдвяних традицій через колядки та щедрівки, розвиток хорового та вокального мистецтва, обмін досвідом між творчими колективами. Вперше фестиваль було проведено у 2010. 

За всі роки “Коляда на Майзлях” в храмі Божому зібрала понад 300 різних колективів: хорів, народних, вокальних, оркестрових, вокально-інструментальних, фольклорних гуртів, сольних виконавців та драматичних колективів. Це гості з Одеси, Дніпра, Кривого Рогу, Харківської, Волинської, Львівської, Тернопільської областей та, навіть, Латвії, Румунії, Литви й Польщі.

Цього року храм Царя Христа гостинно приймав на 14 міжнародному фестивалі більш як 50 колективів. Саме зараз потреба в божому слові та молитві, як ніколи, актуальна. “Коляду на Майзлях” традиційно розпочали зі звучання трембіт. Серед колективів, що відкривали фестиваль, були й колядники з вокального гурту “ЯМаріуполь”.  Місцевий хорист А. Андрусяк розповів, що упродовж року колектив активно готувався до дійства та шукав старовинні колядки в інтернеті, в архівах та записував тексти з вуст рідних. Пан Андрій стверджує, що колядки прабабусь та прадідусів описували ті ж події, що ми переживаємо зараз.

Камерним хором “Контемус” керує І. Дем’янець, котрий служить у Військово-морських силах ЗСУ в Одесі. Розповів, що ділиться традиційними галицькими колядками також з побратимами. Цього року його хор співав саме одеських колядок.

Надія Загурська, котра є співорганізаторкою фестивалю, розповіла, що час вніс свої корективи. Деякі колективи не змогли приїхати з-за кордону. Але як показала практика з Ковідом, виступати можна і в онлайн-режимі. 

Протягом 8-14 січня крім виступів колективів, в центрі Франківська можна було відвідати різні патріотичні заходи. 

Криворівня колядує

Вперше, цієї зими Різдво у Криворівні на Франківщині святкували за григоріанським календарем. Коло церкви Різдва Пресвятої Богородиці збиралось багато парафіян та приїжджих гостей, охочих подивитись на вертеп, поколядувати та ближче пізнати карпатські різдвяні традиції.

Криворівня – дуже колоритна місцевість зі старовиною церквою, яка надає святкуванням особливої атмосфери єднання з минулим. Місцевий колядник розповів, що в Криворівні дітки колядують з чотирьох років. В селищі та околицях від Різдва до Йордану щодня колядують до ста чоловіків. Такої коляди як у Криворівні ви не почуєте більше ніде. Саме за цим сюди й приїжджають люди.

Традиційно, колядують лише чоловіки, оскільки, за звичаєм, жіноча справа на свята – господарювати. Після Служби Божої починається колядницький плєс. Навколо хреста колядники співають один такий спільний, трублять в трембіти та роги, діляться на партії та три рази обходять церкву, моляться за мирну коляду. 

На Водохреща, після Літургії колядники стають навколо хреста, плєшуть та знову трублять в трембіти, сповіщаючи, що коляда завершилась. Тоді всі колядницькі партії йдуть на річку, там стають в коло, моляться, щоб дочекати наступної коляди. Після подяки берези (головний серед колядників), всі співають спеціальну коляду, моляться, після чого різдвяне святкування закінчується.

Цього року на Різдво в Криворівні колядувало дев’ять гуртів – це 94 колядники. Небагато, через події сьогодення, але парафіяни церкви колядують і на Сході, за словами пароха І. Рибарука. 

Колядування в Криворівні незвичайне. Є дев’ять партій, для кожної – окремий гурт з різними колядками. Співають для бджіл, якщо є пасіка, для дітей, для дівчат на виданні, за здоров’я для старших людей. Одна партія – вісім колядок з віншуванням. Місцевий колядник пан Кобельчук розповідає, що колядуючи, вони дякують гостинному столу, дітям та господарям. Каже, що минулими роками їздили з колядою до Польщі, в Америку, Францію, а цього Різдва – тут, вдома, і на Сході.

Парох розповів, що святкувати Різдво 25 грудня вирішили громадою, бо зараз якраз такий період, що все на часі: захищати країну, боротись за мову, церкву, історію та українську культуру. Каже, треба кувати залізо, поки розпечене. Що скуємо, так і жити будемо. Вважає, що українці повинні святкувати Різдво з усім цивілізованим світом, бо церква одна, а не так, як нам колись нав’язували.

“Різдво в Карпатах”

Українські звичаї – душа народу. На Прикарпатті різдвяні традиції – особливі та колоритні. Фестиваль “Різдво в Карпатах” – був щорічним дійством з метою відродження, поширення та розвитку української культури, звичаїв, розвитку туризму на Прикарпатті та привертання уваги до історично-культурної спадщини.

Метою фестивалю було тісніше знайомство із Прикарпаттям, автентичним фольклором на зимові стята. Участь в заході завжди брали кращі колективи області, які через святкове дійство показували гуцульські, бойківські, покутські та опільські обряди.

“Різдво в Карпатах” завжди давало можливість журналістам та гостям з Румунії, Польщі, Литви ознайомитись з колядуванням, вертепами,  Маланками. Таким чином, завдяки туризму, привертається увага до значущості традицій українського народу, зміцнюються міжрегіональні та міжнародні зв’язки. Увага журналістів – невипадкова. 

Саме завдяки цим людям можна ефективно поширювати інформацію про таке особливе Прикарпаття. Івано-Франківщина ще до кінця не вивчена і завжди готова прийняти нових гостей, аби ті знайомились з місцевими звичаями та просто гарно відпочивали. Карпати – завжди гарні, влітку, весною, осінню і, особливо атмосферно, взимку. 

Ізраїльський журналіст А. Штрай зазначав, що Карпати цілком реально могли б стати європейським Тибетом, бо тут надзвичайна природа, звичаї, автентична кухня, подача, щирі люди. Втім, за його словами, крім культурної, потрібно зважати й на економічну складову. 

Організатори фестивалю не заперечували, що формат може змінюватись. А журналісти в Яремчі активно обговорювали ідею проведення різдвяних фестивалів у різних областях. Свої унікальні особливості має кожен регіон і заслуговує, аби про них знали в Україні та за її межами.

Інші різдвяні заходи Франківщини

Франківщина гостинно запрошує містян та гостей міста на святкування зимових свят. Кожного року програма святкувань по-своєму цікава та насичена. Приміром, кілька років тому, в Надвірній проходив фестиваль “Файне Різдво”. Він тривав з 19 грудня по 14 січня. Програма заходу була насиченою та різноманітною.

Відкривався фестиваль коло міської ялинки виступом фольклорного гурту “Медовий полин”. Протягом всього заходу відвідувачів розважали різні творчі колективи, вистави, дитячі гурти. 31 грудня гості мали можливість відвідати новорічну дискотеку. Прекрасними були виступи колядників, естрадно-духового оркестру, хору, танцювальних колективів. Відвідувачі також брали участь в конкурсі-фестивалі “Різдвяного дійства”, відвідували “Свято пампуха”, виставку дитячих робіт та робили пам’ятні світлини в фотозоні.

“Winter Romantik Fest”  гостинно запрошував містян та гостей міста на святкування Різдва в Яремче. Етнофествиаль тривав з 6 по 9 січня. Він проводився вже понад сім років. Гості дійства ставали учасниками святкової програми за участі відомих українських зірок. Розваги, конкурси для дітей, автентична різдвяна кухня – все, аби можна було сповна відчути дух Різдва. 

Чому Карпати? Бо саме тут можна по-справжньому відчути, що таке домашній затишок, автентична коляда, карпатський вертеп, гуцульська кухня з варениками, місцевою грибною юшкою, запеченою гірською фореллю, ароматним узваром, секретною кутею.

“Гуцульська коліда” – свято, яке проводилось завжди 9 січна в селищі Верховина. Як кажуть на Гуцульщині: “Єк би ни було Риздва, ни восткресла би Весна”. Усі охочі відчути дух Різдва  могли спостерігати в Верховині як проходить колядування, колядницькі партії, походи від хати до хати з прославлянням новонародженого Ісуса. 

9 січня учасники колядницьких партій в традиційних гуцульських строях ішли до Храму Успіння Пресвятої Богородиці. Там їх благословляв священник, після чого гурт йшов, здіймаючи вгору бартки та колядуючи, до Співочого поля, щоб возвеличити Рождество Христове на Різдвяному дійстві Гуцульської коліди.

Франківщина багата своїми традиціями та гостинно запрошує на святкування різдвяних свят. Прикарпатські Різдвяні фестивалі мають на меті розповідати про красу, автентичність та важливість своїх рідних звичаїв. Адже, потрібно цінувати своє, пишатись ним та передавати знання наступним поколінням, аби автентична коляда і надалі прославляла прихід малого Ісуса у цей світ.

Ігнацій Камінський – бургомістр, який відбудував Станіславів після «мармулядової» пожежі

Один із найбільш впізнаваних очільників в історії Станіславова – Ігнацій Камінський. Цьому бургомістру завдячують відновлення міста після масштабної пожежі, облаштування газового освітлення, будівництво численних...

Олексій Гнатковський. Як херсонці захищали актора від росіян. Змінює уявлення про “шароварних” українців

Знятись в найдорожчій стрічні українського кінематографа "Довбуш" для Олексія Гнатковського стало честю. До того, від багатьох пропозицій актор відмовлявся. Російськомовні фільми, апріорі, для нього...
.,.,.,.