Наталія Кобринська – галицька письменниця, яка започаткувала український фемінізм

На фасаді будинку за адресою площа Ринок 6, що в самому центрі Івано-Франківська, можна побачити яскраву мозаїку із зображенням жінки – меморіальна дошка, присвячена Наталії Кобринській. Це видатна прикарпатська письменниця, яка доклала чимало зусиль до становлення українського фемінізму, боротьби за права жінок. Саме у цьому приміщенні в серці Франківська майже півтори століття тому відбулися перші збори жіночої організації «Товариство руських жінок». Наталія Кобринська – одна із найяскравіших постатей Прикарпаття на рубежі 19-20 століття, пише frankivski.info.

Дитинство й молодість

Наталія Кобринська народилася 1855 року в селі Белелуя, Снятинського повіту. Її батько був греко-католицьким священиком. Отця Івана Озаркевича в регіоні знали також як громадського діяча, депутата Галицького сейму та парламенту Австро-Угорщини. Крім того, батько Наталії захоплювався літературою, писав вірші. У родині споконвіку берегли національні українські традиції. Двоюрідні сестри Наталії також активно займалися громадською діяльність і просвітництвом. А дідусь письменниці – відомий на Галичині популяризатор української літератури, діяч театрального мистецтва, автор та постановник творів Котляревського і Квітки-Основ’яненко – Іван Озаркевич старший.

Фото: museum.bolekhiv-rada.gov.ua

Батьки Наталії дали їй добру освіту. Тато, до слова, очолював громадську організацію «Руська бесіда». Його домівка постійно слугувала осередком української культури, молодіжним центром, своєрідною книгарнею та мистецьким гуртком. У Наталії було четверо братів і сестер. Поряд з ними вона навчалася вдома, з вчителями та батьком. Дівчинка здобувала знання із загальних наук, української мови, а також займалася грою на фортепіано, малярством, вивчала чотири польську, німецьку, французьку та російську мови. Домашня бібліотека була вражаючою. Дівчина мала змогу читати твори західних філософів, економістів та письменників. Вдома Наталія вперше і познайомилася із книгою про права жінок, передає «Галичина».

Літературна діяльність

У 1874 році Наталія одружилася із Теофілом Кобринським – молодим і освіченим теологом, майбутнім священиком. Він був людиною шляхетною, заснував міські читальні та хор, збирав етнографію, добре співав. Однак через вісім років подружнього життя Теофіл несподівано помирає. У день поховання коханого Наталія відрізала свої довгі коси та поклала до гробу чоловіка. Невдовзі Кобринська за порадою батька відправилася до Відня. Там вона доєдналася до Товариства українських студентів. Кобринська почала подорожувати Європою, знайомитися із талановитими людьми. 

Фото: museum.bolekhiv-rada.gov.ua

У  столиці країни Наталія видала своє перше оповідання «Пані Шумінська». Це був твір про багатодітну матір, діти якої не слідують навченим традиціям. Невдовзі Кобринська почала товаришувати із представниками української інтелігенції, зокрема з Іваном Франком, Оленою Пчілкою, Лесею Українкою, Іваном Нечуєм-Левицьким, Михайлом Коцюбинським та багатьма іншими. Спільно із друзями-літераторами Наталія організувала видання «Жіночої бібліотеки» та альманаху «Наша доля». На сторінках цих проєктів були надруковані твори жінок-літераторок. 

Разом із Оленою Пчілкою Наталія Кобринська намагалася об’єднати жінок з українських земель на грунті національної свідомості та відстоюванні своїх прав. До слова, влітку 1899 року Кобринська побувала у Києві, зустрічалася зі своїми однодумцями. У період Першої Світової війни Наталія працювала над збіркою «Воєнні новели». Вона видала свої твори, описавши в них трагічний вплив війни на життя простого народу. 

Фото: api.chas.news

 «Товариство руських жінок» та інша феміністична діяльність

У другій половині 1884 року Наталія Кобринська започаткувала «Товариство руських жінок».  Спільноту організували у Станіславові. Так, у центрі міста поблизу центральної площі 8 грудня цього року відбулися перші загальні збори організації. Саме цей день вважають датою започаткування українського фемінізму. До присутніх учасниць звернулася Наталія Кобринська. Вона захопила жінок своєю промовою. Письменниця Олена Кисілевська пригадує, що особливе враження слова Кобринської справили на молоде покоління, котре прагнуло нових викликів.

«Товариство руських жінок» намагалося стежити за новими літературними течіями, молодими авторками. Спільнота прагнула популяризувати їхні твори серед ширшого кола читачів. А крім цього, заохочувати жінок до літератури, висловлення своїх думок і громадської діяльності. Учасниці організації налагодили діалог з представниками інтелігенції по всіх теренах українських земель. Наталія Кобринська публікувала свої матеріали, в яких вказувала на необхідність доступу жінок до освіти у гімназіях та університетах.

Фото: museum.bolekhiv-rada.gov.ua

Вже у 1887 році Наталія Кобринська та Олена Пчілка видали перший у світі жіночий альманах. Його назвали «Перший вінок». Це стало ще однією поворотною подією в історії українського та європейського фемінізму. Письменниці видали цей альманах за власні гроші, підтримав їх у цьому Іван Франко. Це було майже пів тисячі сторінок із прозовими, публіцистичними та поетичними творами українських авторок. Загалом, надрукувалися в альманаху 17 письменниць з різних куточків країни. «Перший вінок» видали влітку 1887 року у Львові, на базі друкарні Товариства імені Шевченка.

Альманах містив масштабну працю українських автором. Однак чимало критиків його не оцінили.  Здебільшого «Перший вінок» піддали критиці автори-чоловіки, що були членами різноманітних суспільно-політичних та культурних спільнот. Переважно вони звертали увагу на надмірну заполітизованість текстів та нестачу самої літератури. Але роль «Першого вінка» в історії української літератури та громадської думки дуже значна. Видання символізувало встановлення в Україні нової, національно свідомої жіночої думки. 

Фото: gk-press.if.ua

Вшанування пам’яті Кобринської на Франківщині

Видатна діячка похована на кладовищі у містечку Болехів, що на Прикарпатті. Там вона тривалий час проживала і написала чимало творів. Там письменниця і померла у січні 1922 року. Напередодні Наталія інфікувалася тифом. Будинок, де проживала діячка, не зберігся, однак на його місці встановили пам’ятний знак. А у 2005 році в Болехові запрацював музей Наталії Кобринської.

Пам’ятають про видатну діячку і в Івано-Франківську. На місці, де відбувся перший збір «Товариства руських жінок», у 2020 році розмістили меморіальну дошку. Мозаїку створив майстер Олег Дунаєвський. На виготовлення він витратив три тижні. Ця робота – яскрава та барвиста. Автор каже, що хотілося додати яскравих кольорів, адже довкола багато сірих відтінків. З його слів, робота видалася доволі клопіткою через особливість портретного жанру. Подібні речі, каже майстер, бачив у містах Італії, інформує «Галицький кореспондент».

Ескіз для мозаїки створила художниця Марта Пітчук. За її словами, усі фотографії Наталії Кобринської, віднайдені у мережах, чорно-білі. Тому робота над мозаїкою видалася дуже цікавою. Меморіальну дошку встановили за гроші, виграні від грантової програми. Мозаїка прикрашає фасад історичного будинку в самому серці Івано-Франківська.

Від безхатченка до успішного підприємця: історія успіху франківського бізнесмена

Якщо ви полюбляєте читати захопливі історії успіху, де люди підіймаються буквально з самого дна на вершину, тоді вмощуйтесь зручніше і читайте матеріал від сайту...

ЯК ОБРАТИ СЕКЦІЙНІ ВОРОТА З ПВХ НА СКЛАД: РОЗГЛЯДАЄМО КРАЩІ ШВИДКІСНІ КОНСТРУКЦІЇ DYNACO З ПРЕДСТАВНИКАМИ КОМПАНІЇ VOROTA24.UA

Якщо ви не маєте уявлення про те, на що варто звернути увагу при купівлі промислових рулонних систем, то цей короткий огляд саме для вас,...
.,.,.,.