Думка про те, щоб створити власний гурт прийшла до Василя Марущака у 2008 році. Тоді він потрапив на репетицію до одного франківського панк-рок колективу. Василь хотів таку групу, котра б, однозначно, вирізнялась з-поміж інших. Саме тому вирішив зупинитись на етно-фолк-рок звучанні. Назва “Цвіт Кульбаби” також прийшла хлопцям на думку спонтанно. Втім, вона ідеально підійшла як цікава, позитивна, неординарна, пише frankivski.info.
Шлях до слави
Задум гурту полягав у тому, аби показати на сцені сучасного фраєра – веселого, енергійного, елегантного хлопця, який любить українських дівчат. На початку створення “Цвіту кульбаби” у складі були: Василь Марущак (Крецкий), Ігор Мельник, Олег Бережанський та Андрій Пипчак. Наприкінці 2008 року до гурту прийшов Роман Батюк та Андрій Зваричук. Так почалась робота над першими композиціями: “Катерина”, “Віночок” та “Зозулька”.
У 2009 році гурт вперше виступив коло міського озера в Івано-Франківську. На “Дні молоді” “Цвіт Кульбаби” виконав свої дебютні пісні та отримав перших фанатів. Франківська публіка тепло зустріла новоспечену музичну команду.
Дебютна платівка “Рижа” побачила світ у червні 2012 року. В неї увійшло 12 пісень. Пісні активно крутились по радіо, але гурт ставив собі за мету підкорити також українське телебачення. Так було відзнято кліп на композицію “Рижа”. Гурт мав в планах створити музичне відео ще для “Зозульки”, або “Катерини”.
У 2009 році “Цвіт Кульбаби” став лауреатом фестивалю “Червона рута” у роковій номінації. І хоч особливого зиску музиканти від участі не мали, лідер гурту береже приємні спогади з тих днів. За словами Марущака, пройти 4 тури серед 155 гуртів та вийти у фінал – було емоційним та приємним пережиттям.
Також соліст поділився своїм особливим ритуалом перед кожним виступом. Він одягає ліву шкарпетку навиворіт. Інколи, на сцені рвуться струни, або паски від гітар. Аби не зурочити, викручується таким чином. Музичний гурт особливо переживає перед закордонними виступами. “Цвіт Кульбаби” вже давав концерти в Молдові, Польщі. Ще були плани на США, Канаду та Італію.
Щодо образу фраєра, який намагались відтворити учасники гурту, – це український хуліган, який любить культуру, традиції, народні пісні та українок. Василь не надто задоволений від того, що їх порівнюють із “ВВ”, “Мандрами”, “ТІКом”. Навіть з “Братами Гадюкіними” порівнювали. Фронтмен, втім, сміється з подібних висловів. Баян та гітара – зовсім не привід порівнювати. Тішить, що багато людей вважають хлопців самобутніми.
На питання, ким надихались музиканти, Марущак відповідає, що ніхто на їх творчість не впливав. Була пісня “Катерина”, яку дуже хотілось зіграти наживо. Василь запевняє, що ні на кого вони не рівняються, просто намагаються робити власну музику якісно.
Творчий процес
“Цвіт Кульбаби”, ще від початку війни у 2014 році займається благодійними концертами. Хлопці намагаються фінансово допомагати українському війську. Коли немає концертів, байдики не б’ють, а творять нову музику на студії, беруть участь у благодійних акціях.
Музиканти намагаються підтримувати любов до етнороку, хоч зізнаються, що це буває важко. Молодь, особливо ще не свідома, залишається залежною від російської попси. Це сумно. Втім, такою є реальність. Василь Марущак не виключає, що етнорок, за певний час, вимре взагалі. Тоді вже музиканти будуть думати як їм рухатись далі.
Озираючись назад, “Цвіт Кульбаби” радить молодим музикантам ні на кого не дивитись, але любити й творити українське. Лише час зможе показати, чи гурт йде в правильному напрямку, а точніше, люди на концертах.
Творчість “Цвіту Кульбаби” починається вдома у Василя. Коли приходить натхнення, музикант бере гітару та займається музикою. Звичайно, є пісні, які створюються дуже швидко, а є такі, які розтягуються в часі на місяці. Далі йде аранжування на студії, тривалі репетиції. Запис може тривати від двох тижнів до місяця. Створювання музики потребує чималого терпіння.
Гурт намагається не відмовлятись від концертних пропозицій, адже музиканти повинні рости. Втім, були випадки, коли казати “ні” таки доводилось. Наприклад, на початку музичної кар’єри, “Цвіт Кульбаби” отримав пропозицію зіграти на концерті. Як виявилось, він був на підтримку політика. Звичайно, хлопці відмовились виступати, бо не хотіли бути використаними в політичних цілях.
Ще одним табу для Василя Марущака є виступ під “фанеру”. Також до списку додається алкоголь та інші психотропні речовини, під якими деякі виконавці не проти “запалювати” сцену. Інша справа – відсвяткувати вдалий виступ опісля. Тоді хлопці можуть дозволити собі в міру алкоголю та смачну вечерю.
Реальна історія
Карантин, у свій час, наробив людям багато біди. Особливо, психологічної. Сидіти в замкнутому просторі та уникати спілкування – будь-хто може зійти з розуму. Фронтмен Василь Марущак також зізнався, що карантин не був легким періодом для гурту. Саме в лідера “Цвіту Кульбаби” цей період забрав чимало радощів життя. Припинились концерти, спілкування з шанувальниками.
Та були й хороші моменти. Наприклад, на багато речей вдалось відкрити очі. Хлопці продовжували працювати, створювати нові пісні. Так народилась пісня “Манікюр”, яку активно крутили по радіо. Василь пояснює – то була данина всім дівчатам, які в карантин залишились без можливості відвідати майстра. Соліст пояснює це так: “Що бачу, те й співаю”.
Також світ побачила “Звєзда балєта”. Запис розтягнувся на 1,5 року. Василь хотів зробити щось справді особливе. І хоч люди говорили про “москальську” назву, Василь не погоджувався. Вона не мала відношення ні до російської мови, ні до балету. Пісня є більш філософською, про стосунки в парі.
Фронтмен розповів, що композиція – це ціла історія. Її важливо слухати повністю. “Звєзда балєта” має також передісторію. Якось Василь сидів на кухні та розмовляв зі своїм другом. Той друг поділився історією власних нещасливих стосунків. Цікаво, що після розставання, він віддав колишній коханій машину та заощадження. Василь, по дорозі на роботу, подумав, що ця дівчина – справжня “звєзда балєта”. Так і виникла ідея написати однойменну пісню про непрості стосунки.
Коли гурт робив розсилку композиції на радіостанції, боявся, що її не візьмуть у ротацію. Все через російськомовну назву. Перейменувати не вдалось, бо всі варіанти звучали безглуздо. Василь запевняє, що “Звєзда балєта” – назва сленгова, такий собі західноукраїнський шансон.
Решта пісень в репертуарі гурту не мають реальних, взятих з життя сюжетів. Коли Марущак пише пісні, хоче, аби хтось побачив у них себе. 99% слухачів мають схожі історії. Тому фронтмен передає ці ситуації в життєвих композиціях, але з гумором.
У час карантину популярними ставали онлайн-концерти. За словами Василя, така концепція не підходила для “Цвіту Кульбаби”. Аби перейнятись енергією гурту, треба бути на концерті наживо, поспівати, набратись енергії та спокійно піти жити власне життя. Марущаку важливо бачити та відчувати людські емоції, чути голоси. Зробити концерт заради галочки та гонорару – точно не про “Цвіт Кульбаби”.
“Йду на війну”
“Цвіт Кульбаби” весною 2022 року випустив нову пісню під назвою “Йду на війну”. За словами Василя Марущака, ця композиція присвячена всім, хто постраждав від війни. Фронтмен пригадує події 24 лютого 2022 року. Коли українці солодко спали, над ранок в їх домівки увірвався безжальний ворог. Люди залишали свої помешкання та втікали. Хто не встигав, того чекала біда.
Українців катували, вбивали, знущались. Ворог не зважав, дитина це чи літня людина. Для пана Василя композиція не є просто піснею, – це крик душі та сум за всіма людьми, які більше не побачать сонця і не повернуться у свої визволені домівки. І хоч перемога дасться Україні тяжкою ціною та великою кількістю загиблих, наша держава буде вільна та незалежна.
Також українці побачили новий відеокліп на цю композицію. Режисером був відмий кліпмейкер Віктор Скуратовський, а оператором – Юрій Барсук. Спочатку, знімання планувалось у Києві. Втім, у квітні 2022 року столиця все ще залишалась небезпечною. Знімання перенесли до Івано-Франківського університету ім. Короля Данила.
Перед початком фільмування обговорювалось чимало ідеї, щодо місць знімання. Василь Марущак був категорично проти фільмування кліпу на руїнах. Кліпмейкер залишався із фронтменом солідарним. Віктору Скуратовському вдалось гарно спрацюватися з Василем Марущаком. Ідеї митця одразу припали до душі музикантам “Цвіту Кульбаби”.