У старому Станіславові народився авантюрист, про якого можна сміливо писати романи і складати легенди. Шкода, але його ім’я не надто відоме пересічному франківцю. Його звали Емануель Цур (Цукерберг). Це уродженець Станіславова єврейського походження із багатої родини. Авіаційного ремесла його вчив сам Антуан де Сент-Екзюпері – видатний французький письменник. Емануель Цур став живою легендою для Ізраїля. Своїми авантюрними діяннями він зумів незаконно переганяти із Великобританії літаки для своєї молодої країни. Як йому це вдавалося – пишемо далі на frankivski.info.
Дитинство і юність
Народився Емануель Цукерберг у багатій єврейській родині у 1911 році. Дитинство та юність провів у рідному для сім’ї Станіславові (Івано-Франківську). Родина Цукербергів займалася переробкою нафти, володіла декількома родовищами і керувала заводом. Очевидно, грошей на навчання і хобі для Емануеля не жаліли.
А захоплювався від дитинства юнак авіацією. Емануель пізніше розповів пресі, що у 1925 році трапилася ситуація, котра вплинула на все подальше життя. У місто біля його кварталів приземлили легкий воєнний літак із двома парами крил – біплан. На той період це був приклад передової інженерії.
Хлопець помчав до техніки, аби зробити декілька фотографій. Але, схоже, пілоти захотіли передати і юнаку ті емоції від польотів, які відчували на своїй шкірі. Вони запросили Емануеля політати у біплані. Разом із юнаком покружляли над Станіславом. Відтоді у Емануеля прокинулося непереборне бажання стати льотчиком та пов’язати все своє життя з авіацією.
Знайомство із Екзюпері
Коли Емануелю виповнилося 18 років родина відправила його вивчати авіаційну справу до Парижу. Це, як передають свідчення знайомих родини, зробили за порадою Володимира Жаботинського – одного із лідерів сіоністського руху і друга Івана Франка.
У столиці Франції Емануель пройшов курси навчання для пілотів. Згодом знайшов роботу у приватній авіакомпанії. Саме в ті часи уродженець Станіславова познайомився із Антуаном де Сент-Екзюпері. На той час це був вмілий професійний пілот, іменитий письменник та інтелектуал. Антуан вчив Емануеля авіаційних технік, пілотування і маневрів. Згодом – став його напарником, передає «Курс».
Працювали обоє у компанії «Аеропосталь». На той час це була фірма, котра доставляли поштові грузи на північні краї африканського континенту. Однак історія розпорядилася долям пілотів дуже по-різному.
Екзюпері намагався допомогти французькій армії у Другій Світовій війні. Проте перед нацистською навалою країна не витримала, швидко капітулювавши. Подальша доля завела письменника до США, де і видав «Маленького принца». А далі, у 1944 році серед польотів життя Антуана обірвалося. Історики досі сперечаються, чи було це самогубство, чи несправність літака, чи німецькі винищувачі.
Інструктор для єврейських підпільників
Емануель же кар’єру пілота прагнув будувати у новоствореній єврейській державі – Ізраїлі. Спочатку у тридцятих роках він підпільно займався керуванням та інструктажем для єврейських груп самооборони на території Палестини. Він намагався створити повноцінний повітряний флот. Саме під головуванням Емануеля сформувалися професіонали, котрі стали основою повітряних сил Ізраїлю.
Після того, як по закінченню Другої Світової ООН оголосила про утворення держави Ізраїль, оборонці країни одразу вступили до протистояння ворожим намірам арабських країн. У той період єврейська армія мала шалену мотивацію, професійних бійців, але техніки дуже бракувало. А про флот літаків доводилося тільки мріяти.
Армія Ізраїлю налічували всього десяток літаків, і то – простих одномоторних суден. Саме тому вище керівництво мобілізувало єврейських агентів у країнах Європи на допомогу. Усіма можливими та неможливими способами армія Ізраїлю мала отримати західну зброю. Цьому заважало рішення ООН про заборону на обіг військової техніки. Емануель Цукерберг охоче увійшов до лав таких агентів.
Перші нелегальні польоти і угоди
Наш герой дуже добре володів європейськими мовами, мав достатньо грошей та захоплював оточуючих харизмою. Цього і потрібно було для усіх планів Емануеля та ізраїльського керівництва. Льотчик поміняв своє прізвище Цукерберг на Цур, що на івриті означає «кремінь». Він мав чудові зв’язки із професійним авіаційним середовищем у Франції та Англії. До останньої країни і вирушив.
У столиці Британії Емануель зв’язується із напів кримінальним середовищем. Через різні схеми починає купувати легкі двомоторні літаки. Емануель самостійно літав ними до Ізраїлю. Зі звичайною картою і компасом здійснив вісім таких польотів. Після цього у британських правоохоронців виникли підозри.
Усвідомлюючи, що офіційно прилетіти до Британії він уже не може, Емануель починає відверто обдурювати тамтешню поліцію. Він зареєстрував свої польоти в Парижі начебто між двома містами Франції, а сам тим часом залітав до англійців. Він уміло пролітав на низькій висоті, не зачіпаючи сигналів радарів. На півдні країни вів перемовини із місцевим генералом у відставці, котрий володів списаними літаками, пише «cyclowiki.org»
Про ціну, ремонти та інші подробиці угоди із британцем погодилися. Той, до слова, дуже прихильно ставився до Емануеля. Він згоден був продати йому шість «Бофайтерів» – цілком потужних, але дещо зношених машин. Але тут у Емануеля виникла велике проблема – як саме вивезти всі літаки із Британії?
Велика авантюра Емануеля
План контрабанди літаків виглядав просто неймовірно. Така історія заслуговувала голлівудських екранізацій. Отже, у Лондоні виникає продюсерська когорта людей, яка прагне знімати фільм про героїчну боротьбу льотчиків із Нової Зеландії проти японців. Вони, до речі, якраз літали на «Бофайтерах». кастинг на ролі керманичів суден проводить саме Емануель Цур.
Увесь сценарій і подробиці зйомок група передала на узгодження британській владі. Вона мала погодити усі зльоти і посадки літаків неподалік Лондона. Знімати стрічку почали у 1948 році. Відбувалося усе як під час традиційних зйомок, з операторами, режисерською групою, постановками, та, на жаль, прикрими випадками. На зйомках загинув один із пілотів, проте Цур наполягав підлеглих продовжувати справу.
Остання сцена фільму була про прощання із сім’ями та відправлення льотчиків на війну. Приземлитися пілоти мали би на полях Шотландії. Однак, за успішним сценарієм агента Цура, літаки приземлилися в Ізраїлі. У наступні кілька днів Емануель зі спільниками зумів переправити до своєї країни ще шість бомбардувальників. До того, як журналісти написали сенсаційні заголовки, а британська поліція нарешті второпала, що саме відбулося, єврейський повітряний флот отримав справжню бойову силу.
Емануель, звісно, не міг залишатися у Європі. Він завершив тут всі свої хитромудрі операції та відправився до Ізраїлю. Там отримав величезне схвалення від уряду, мешканців та рідних. Поки лондонська поліція вивчала справу за відзнятими кіноплівками, Емануель став очільником найбільшого аеропорту Ізраїлю. Призначив його на цю посаду сам «батько-засновник» країни Бен-Гуріон. Помер уродженець Станіславова у 1991 році. Йому було 80 років.