Фестиваль “Черемош” поєднує в собі три складові: туристичну, музичну та мистецько-культурну. Він відкриває для своїх гостей усі принади Карпатського краю та збирає однодумців навколо екологічної ідеї збереження річки Черемош. Карпатське високогір’я, етнічна та не тільки музика, сплави по гірській річці, екскурсії, майстер-класи. Про музично-туристичний “Черемош-фест” – у статті на frankivski.info.
Заради спільної ідеї
“Всесвітній фонд природи”, “Товариство лева” та “Майстерня громадських ініціатив” зайнялись створенням туристично-музично-етнічного фестивалю “Черемош-фест”. Організатори обіцяли відвідувачам зручний трансфер та комфорт по дорозі до Криворівні зі Львова та з Верховини. При чому, абсолютно безплатно. Карпатський колорит, місцева кухня, величні гори – все, аби об’єднати відвідувачів заради збереження природи.
Однією з цілей було показати рівень культури населення у бережливому відношенні до природи, навчити мешканців Прикарпатського краю дбати про довкілля. Зокрема, завдяки екологічній ініціативі “Карпатський потяг”, яка займається очищенням берегів річки Черемош від сміття. Метою фестивалю був також акцент на обмежених ресурсах природи, на тому, що людські вчинки та байдуже ставлення вбивають її.
Вперше таке дійство відбулось у 2013 році в травні. Місцем проведення стала Криворівня Франківської області. Одним з аспектів організації фестивалю була локація саме в околицях річки Черемош. Вона утворена зливанням Білого та Чорного Черемошу. Чорний дуже популярний серед поціновувачів рафтингу та мандрівників на Чорногору. Білий – не така відома локація, через погані дороги та важкодоступність.
Місцевість навколо Чорного Черемошу є гідрологічним заказником, саме тому, там заборонено будувати мінігеси. Білий же не охороняється. Тому ініціативою фестивалю було надати Білому Черемошу також статусу заказника.
Організація
Перед початком “Черемош-фесту” була проведення екотолока. У її рамках відбувся мистецький проєкт “Вода все забере”. Усі охочі складали фігури та фарбували камені на березі Черемошу, щоб процес прибирання сміття не здавався таким нудним.
У перший фестивальний рік організація обіцяла насичену програму. Відповідали за це Ю. Досяк та А. Мельничук. Фестиваль під відкритим небом, серед мальовничих гір, місць, обмилованих Франком, Коцюбинським, Курбасом, Хоткевичем та Параджановим. Стартував фестиваль зі сплаву на катамаранах по Чорному Черемоші для усіх охочих від Красника до Криворівні. Хто хотів спробувати заняття вперше – інструктори Руслан Слижук та Бузьо проводили навчання. У цьому сплаві брали участь туристичні клуби та організації, сміливі журналісти, що мали можливість долучитись до однієї із команд.
Фестиваль планувалось проводити щороку на теренах річки Черемош. Наметове містечко було розташоване недалеко від сцени. Територія містила достатню кількість туалетів, сміттєвих баків із вчасним вивозом сміття, відведені місця під вогнища, автомобільне паркування, територія під охороною, місця продажу напоїв та їжі. Крім того, в межах заходу було розташовано пункт надання медичної допомоги. Хто бажав, міг поселитись в “зелених садибах”, а не в наметовому.
Насичена програма
Серед музичних гуртів надавали перевагу тим, в яких звучали етнічні мотиви, зокрема, гуцульські. Гості свята мали можливість відірватись на повну під живе звучання “Рури”, “Перкалаби”, “КораЛЛів”, “Пана Пупеца”, “Гуцулів”, “Бурдону”, “Гич Оркестру”, “Фолькнерів”, “Запаски”, та словацького гурту “Longital”.
Розпорядок днів був таким:
1 день: “Прокидання з Т. Прохаськом”; читання літератури, імпровізації та перформанси львівського театру “Improv”; цех львівських кобзарів та лірників; встановлення рекорду з одночасного дримбання.
2-3 дні: майстер-класи, різні програми сплавів по Черемошу, мистецькі майстерні, екскурсії за ініціативи наукового товариства “Гуцульщина”.
У Криворівні колись жив та займався творчістю Г. Хоткевич. Він був дослідником, інженером та зробив свій вагомий вклад в розвиток бандури. Тому, не дивно, що фестиваль своєю присутністю урізноманітнили учасники Львівського цеху кобзарів та лірників. Вони займаються відродженням репертуару, виконання, інструментів та звичаїв цих талановитих людей. На фестивалі планувалось встановити рекорд України зі спільного дримбання. Усі охочі могли на “Черемоші” придбати дримбу та взяти участь у такому захопливому дійстві.
І ще однією цікавинкою фестивалю стала найбільша в Україні та, можливо, світі дримба, котру виготовляли найкращі майстри ковальської справи. Це були Р. Романів та хлопці з Косівського Інституту. На “Черемош-фесті” можна було поспілкуватись та послухати історії відомих письменників, зокрема, Тараса Прохаська, мандрівників, краєзнавців, науковці за круглим столом “Річка Черемош – сакральна річка гуцулів”. Мали місце майстер-класи з виготовлення ляльок-мотанок, глиняних виробів та ін.
Андрій Мельник, що є одним із організаторів фестивалю та засновників “Майстерні громадських ініціатив”, розповів, що дуже чекав візиту Тараса Прохаська. Є фанатом письменника, особливо нарисів про Карпатський край, оскільки сам здійснює мандрівки тими ж теренами. Пан Мельник казав, що так проникливо як Прохасько не пише ніхто. Організатор розповів, що дуже переживав, перш ніж подзвонив пану Тарасу.
Закінчився “Черемош-фест” виконанням “Водограю” Івасюка. Співали всі, хто мав бажання. Організатори подбали, аби гостям фестивалю було роздано текст пісні.
“Черемош-фест” 2014
У 2014 організатори фестивалю від своєї мети, по збереженню природи річки Черемош, не відмовились. Акцент робився на пацифізмі та мирі, де кожен повинен дбати про порядок навколо себе. Громадські організації не мають залишитись осторонь, адже у їхніх руках рушії впливу на владу.
Програма фестивалю була наступною:
1 день: показ “Тіней забутих предків “Параджанова; приготування сиру в казані на 100 літрів; екологічні акції; майстер-класи; виставки фото; екскурсії; сплав по Черемошу; гуцульська мода; виступи гуртів: “Lemon Bucket Orchestra/Lemonchiki Project”, капели М. Ілюка “Гуцули”, “Фолькнери”, “ТаРута”, “Фліт”, “Триста8ісім”, “ДримбаЛаЛзига”.
2 день: регі “Перкалабських Придатків”; спілкування з плотогонами-дарабниками; проведення круглого стола “Черемош”; виставки фото, екскурсії, ссплави Черемошем; виступи: “Гуцулів”, “Чумацього Шляху”, “Гуцула Каліпсо”, “КораЛЛів”, С. Підкаури, “Kozak System”, “Перкалабских Придатків”.
3 день: зустріч із Т. Прохаськом та його “Прокиданням”; акустичні виступи: “Петросу”, “Один в каное”, “Los Colorados “; завершення фестивалю ланцюгом дримбарів та спільне виконання “Водограю”.
Для відвідувачів пропонувались: вогняне шоу, ковальство, переправа мотузкова через Чорний Черемош, відвідати музеї Франка, Грушевського, місцеву хату-гражду, посмакувати гуцульською кухнею та напоями, відвідати ярмарок та майстер-класи, екскурсії.
“Черемош-2015”
Місія фестивалю і того року не змінилась – привернути увагу до проблеми знищення природи Білого Черемошу дамбами із труб мінігесів. Участь у програмі фестивалю – це вже демонстрація небайдужості відвідувачів до проблеми.
Чим шкодять мінігеси? Вони руйнують природні річища та водотоки річок; мінігеси становлять лише 0,5% від енергетичної потужності України, а шкоди завдають такої, що можуть знищити екосистему Карпат; мінігеси накопичують довкола себе сміття, що забруднює екосистему; риба з Черемошу, частина якої є в Червоній Книзі, – під загрозою зникнення.
Відвідувачі випробовували себе у рафтингу на порогах Дземброня, Біла кобила, Дідів лікоть, Гук та Гучки. Охочі брали участь в екскурсіях по Довбушевих коморах, Урочищі Терношори, Писаному Камені, Хребті Ігриць.
“Черемош-фест” 2015 проводився в урочищі “Запідок” в селі Верхній Ясенів, недалеко Криворівні. Відвідувачі могли відвідати виступи гуртів: “Вій”, “Pushkin Klezmor Band”, “Zapaska, “Гуцул Каліпсо”, “Гуцули”, “Петровичі”, “РоСол”, “Механічний апельсин”, “Петрос”, “Rock-H”, “Янцо Віктор”.
Жаль, що фестивальне життя тепер не на часі. Та все ж надіємось, що кращі фестивалі по організації, програмі, меті, хедлайнерам – ще попереду. І “Черемош-фест” відновить свою щорічну активну діяльність та боротьбу за заказник на Білому Черемоші.