Найстаршій церковній сестриці на Прикарпатті виповнилося 100 років

Розалія Левицька із села Середній Березів стала найстаршою церковною сестрицею Прикарпаття. Жінці виповнилося сто років. Історію її долі розповідають "Frankivski.info" з посиланням на "Вікна".

Про це у соціальній мережі повідомила Сабіна Ружицька.

Онука ювілярки розповіла, що життя бабусі було важким, але головним секретом її успіху є віра у Господа та сильний характер. Жінка у ранньому дитинстві залишилася напівсиротою, втратила рідного брата, який загинув молодим. Цікавим є той факт, що дві її старші сестри прожили більше 90 років.

Жінка - єдина із своєї родини закінчила школу-семирічку. Нагадуємо,що такі люди колись вважались вченими.

Пані Розалія не продовжувала навчання, бо настали важкі часи - бідність та голод. Жінка пережила Другу світову війну, а у 1942 році одружилася з чоловіком-фронтовиком, який мав важке поранення. Він згодом став церковним паламарем.

Жінка завжди була біля чоловіка. Перепоною не стали важкі радянські атеїстичні часи. Ювілярка відзачалась тим, що була активною церковною сестрицею: прибирала в храмі, вишивала хоругви, садила квіти поблизу церкви.

Паламарем був і її старший син Богдан, який вже помер. Молодшого сина Володимира, Розалія втратила зовсім молодим. Він загинув у війську. Пані Розалія ніколи не одягає яскравий одяг та хустину, бо завжди пригадує важкі втрати своїх рідних людей.

Голова сільської ради розповів, що зараз Розалія Левицька живе із невісткою, має дві онуки, двох правнуків та дві правнучки. Ще декілька років тому жінка їздила на релігійні прощі: до Зарваниці, Києва, Коломиї. Вона відвідал десятки храмів, а сьогодні продовжує багато молитися за рідних, знайомих, друзів, військових та Україну. 

Пані Розалія любить читати релігійні книги, а коли дивиться новини, то дуже хвилюється через війну на Сході.

Жінка поділилась секретами власного раціону: полюбляє смачно поїсти. Щодня на її столі мають бути супи, борщі, свиняче, овече, яловиче м’ясо з картоплею й різними кашами. Курятину та рибу поважна пані не любить.

Онука доповнює, що бабуся була справжньою господинею і дуже смачно готувала. 

Жінка віддає перевагу всьому домашньому, а в неділю й на свята може випити 50 грам домашнього вина. На горілку пані Розалія навіть не дивиться. У такому поважному віці самостійно випікає "буряники" (пишні пироги з тертої картоплі).

Пані Левицька працювала ланковою в колгоспі, садила дерева у лісгоспі й дбала про чимале домашнє господарство. Жінка допомагала виховувати онуків й правуків: вчила їх молитися, співати, бути добрими та чесними, нікому не бажати й не чинити зла.

Пані Розалія захоплюється вишивкою. До її надбань входять сотні рушників, церковних хоругв, подушок, тканих гуцульських килимів. Жінка майже не хворіє, а занедужала лише після втрати сина. Про медицину тільки читає.

Її привітали десятки односельців, а найціннішим подарунком стала ікона й милозвучні пісні церковного хору.

Побажаємо представниці золотого віку Божої благодаті та міцного здоров'я.

Comments