Після повернення з фронту багато ветеранів стикаються з труднощами: фізичними травмами, посттравматичними розладами, відсутністю роботи або розуміння, куди рухатися далі. Бізнес дає змогу не лише зайняти себе, а й віднайти нову мету. Власна справа — це про відповідальність, творчість, відчуття контролю над життям. Це також спосіб залишатися в активній позиції, ділитися досвідом, створювати робочі місця та надихати інших, пише frankivski.info.
Ярмарки ветеранського бізнесу вже кілька років проходять у різних містах України. В 2025 році вперше відбувся і в Івано-Франківську. Такі заходи дають можливість ветеранам не лише презентувати свій товар, а й знайти нових клієнтів, налагодити партнерства, обмінятися досвідом.
Ветеранський бізнес: міжнародний досвід і орієнтири для України
Підтримка ветеранського бізнесу — це не лише форма вдячності за захист країни, а й один із найефективніших способів сприяння поверненню військових до повноцінного мирного життя. У багатьох країнах світу підприємництво стало для ветеранів точкою опори, джерелом гідного доходу, самореалізації та психологічного відновлення.
Світова практика показує: бізнес, започаткований ветеранами, не просто виживає — він активно розвивається. У США, до прикладу, більше 2,5 млн підприємств належать людям, які пройшли службу. Ці бізнеси щорічно створюють мільйони робочих місць і генерують понад трильйон доларів прибутку. У державі діють спеціалізовані програми — такі як Boots to Business чи Patriot Express Loan — які надають навчання, пільгове кредитування та підтримку в старті.
У Великій Британії діє ініціатива X-Forces Enterprise, що об’єднує ветеранське підприємництво, менторство, тренінги й доступ до фінансування. Завдяки цьому понад дві тисячі колишніх військових заснували власні справи в ІТ, сфері послуг, торгівлі та харчування.
В Австралії програма Soldier On підтримує професійний розвиток ветеранів, зокрема у бізнес-середовищі. За офіційними даними, сім з десяти ветеранських підприємств у країні успішно працюють понад п’ять років — показник, що перевищує загальнонаціональну статистику.
Поступово і в Україні формується розуміння цінності ветеранського підприємництва. У деяких регіонах створюються платформи підтримки: карти ветеранських бізнесів, спільноти, що просувають продукцію ветеранів, програми навчання та гранти. Це перші, але важливі кроки, які можуть масштабуватись і стати основою системної політики.
Ветеранські ярмарки: простір для бізнесу, терапії й порозуміння
В Україні дедалі більше ініціатив, що об’єднують ветеранів, зокрема ярмарки ветеранського бізнесу. Вони стали популярним форматом не лише в Києві, Львові чи Дніпрі, а й у менших містах — Івано-Франківську, Луцьку, Чернігові. Їх проводять як громадські ініціативи, так і державні структури, наприклад, Український ветеранський фонд, Міністерство у справах ветеранів, ветеранські простори, благодійні організації та муніципальні програми підтримки.
Можливості, які дає ярмарок:
- Продаж виробів на місці та знайомство з новою аудиторією;
- Маркетингова присутність — фото, відео, медійне висвітлення;
- Мережування — можливість знайти партнерів, постачальників, однодумців;
- Психоемоційна підтримка — взаємодія з іншими ветеранами, відчуття спільноти;
- Доступ до консультацій щодо фінансів, податків, держпідтримки.
У деяких містах такі заходи вже стали традиційними. У Львові відбувається «Ярмарок можливостей» — щосезону. У Києві постійно діє ветеранський хаб з виставками й маркетами. У Луцьку, Дніпрі, Полтаві локальні ініціативи отримують підтримку обласних рад та Українського ветеранського фонду.
Як ветеранський ярмарок в Івано-Франківську надихає, зцілює і об’єднує
У 2025 році в Івано-Франківську вперше відбувся ярмарок ветеранського бізнесу. Свої вироби тут представили 13 учасників — колишні військові та члени їхніх родин. Подія стала не просто комерційною ініціативою, а прикладом того, як бізнес допомагає інтегруватися у мирне життя після служби на фронті. Організатор події — ветеранський простір Першого хірургічного добровольчого шпиталю — позиціонує цю ініціативу як перший крок до великого проєкту підтримки ветеранів через самозайнятість, спілкування і розвиток.
Пропонуємо кілька історій про людей, які пережили війну, але не втратили себе.
З фронту — до творчої справи
Одним з яскравих учасників ярмарку став Богдан Пророк із Косова, який до війни здобув мистецьку освіту в місцевому Інституті декоративного та прикладного мистецтва та відкрив власну майстерню з виготовлення шкіряних виробів. Проте повномасштабна війна перервала його плани — вже наступного дня після вторгнення він добровільно пішов на фронт, де служив у Нацгвардії механіком-водієм БТРа.
Після звільнення з війська влітку 2023 року Богдан повернувся до улюбленої справи, розпочавши свій бізнес з нуля, без підтримки державних програм. Сьогодні виготовляє органайзери, гаманці, сумки, ремені — загалом понад тридцять видів авторської продукції, яка вирізняється унікальним оздобленням і поєднанням металевих деталей зі шкірою. Принципова позиція — не користуватись чужими лекалами, створювати виключно оригінальні речі.
Його історія — про те, як важливо ветерану не тільки фізично, але й психологічно повернутися до життя, знайти справу, що дає сенс і внутрішню опору.
Арттерапія як порятунок
Віталій Владковський із Івано-Франківська — ще один приклад того, як мистецтво допомагає зцілювати душу. До війни він був художником-керамістом і займався малою скульптурою. У складі 72-ї бригади пройшов найгарячіші напрямки — Чорнобильський, Донецький. Після контузії мав проблеми зі здоров’ям, довго не міг працювати. Повернення до гончарного круга стало для нього порятунком. Сьогодні він має власну майстерню і допомагає побратимам через арттерапію. Знаючи на власному досвіді, що таке травма, він знаходить індивідуальний підхід до кожного ветерана, працює у співпраці з психологами та реабілітологами. У його словах — розуміння глибини втрати, злості на тил і державу, яка не завжди розуміє, чого насправді потребують воїни після повернення.
Вироби Віталія — переважно керамічний посуд. Замовлення надходять від ресторанів, аграрних компаній, індивідуальних клієнтів. Однак підтримки від держави не отримує, оскільки чинні програми не адаптовані під реальні можливості майстрів. Владковський прагне розширити виробництво, але обирає шлях поступового росту, з опорою на якість і зміст своєї праці.
Ікони, що несуть захист
Особливу атмосферу ярмарку створила родинна справа подружжя Андрія та Христини Бенів зі Львова. Вони заснували іконописну майстерню ще після Революції гідності, коли багато побратимів з їхньої сотні Самооборони пішли на фронт. Зрозумівши, що воїнам потрібен не лише матеріальний захист, а й духовна підтримка, подружжя почало виготовляти мініатюрні ікони для фронту. Станом на сьогодні їх передано понад 200, ще десятки надіслали побратимам після початку повномасштабного вторгнення.
Після поранення і контузії під час боїв на Запорізькому напрямку, Андрій завершив службу, а Христинка повернулася до роботи в майстерні. У їхній творчості поєднуються духовність, автентичність і витонченість. Вони використовують деревину, якій більше 50 років, що надає іконам вигляду старовинних святинь. Вироби надихають воїнів, підтримують віру, стають оберегами у найнебезпечніших точках фронту. Зараз подружжя прагне розширити виробництво — подали заявку на ґрант від Українського ветеранського фонду.
Зефір із любов’ю і пам’яттю
Вікторія Кравчук з Києва — мати загиблого офіцера Збройних сил України, якому було всього 21 рік. Втрату сина вона пережила важко, але з часом знайшла в собі сили повернутись до життя через кулінарію. Раніше вона любила готувати для родини, а після загибелі Володимира почала відвідувати майстер-класи, аби знайти новий сенс. Сьогодні вона займається виготовленням зефіру на яблучному соці та фруктовому пюре, створює вишукані солодкі квіти, приймає замовлення онлайн і готується до відкриття кондитерського цеху.
Окрім улюбленої справи, Вікторія активно займається громадською діяльністю — є засновницею ГО «Сильна українська мама», очолює спілку «Об’єднані родини України», до якої входять 30 громадських організацій. Вона переконана: українці повинні навчитися не лише вшановувати пам’ять загиблих, а й працювати на майбутнє, зміцнюючи економіку власною працею.
Ветеранський ярмарок в Івано-Франківську став нагадуванням про те, що за кожною історією війни — люди, які шукають шлях до відновлення. Війна змінює все, але навіть після неї можна знайти сили творити, працювати, підтримувати інших і бути частиною нового життя.м