Вихід на полонини пізньої весни чи раннього літа – це давня гуцульська традиція, що передається з покоління в покоління. Гуцули підіймаються високо в гори, на мальовничі полонини, де пасуть худобу, овець та коней. Вони залишаються там протягом 3-5 місяців, мешкаючи у простих дерев’яних будиночках, відомих як колиби, пише сайт frankivski.info.
Цей час для гуцулів – не лише праця, але й важливий період збереження культурної спадщини та традицій. Саме на полонинах у великих мідних чанах вони варять свої знамениті сири – бринзу, будз та вурду, які вважаються одними з найсмачніших у світі. Процес виготовлення цих сирів відбувається за стародавніми рецептами, що збереглися до наших днів.
Полонини стають справжнім домом для гуцулів на кілька місяців, де вони живуть у гармонії з природою, займаючись традиційними ремеслами та сільськогосподарськими роботами. Ця традиція є невід’ємною частиною гуцульської культури і привертає увагу туристів, бажаючих відчути справжню атмосферу Карпат.
Для того, щоб вшанувати працю пастухів, згадати прадавні гуцульські пісні, танці та забави, у селі Верхній Ясенів на Верховинщині щорічно проводиться фестиваль “Полонинське літо”.
Як забавляються гуцули
Фестиваль “Полонинське літо” — це одне з найяскравіших свят Гуцульщини, яке щороку привертає увагу тисяч гостей з усієї України та закордоння. Проводиться цей захід в Івано-Франківській області, в одному з наймальовничіших куточків Карпат — в урочищі Запідок, поблизу села Верхній Ясенів. Фестиваль відбувається на полонинах, високо в горах, де гуцули традиційно випасають свою худобу.
Для місцевих жителів такий захід є чудовою нагодою для того, щоб продемонструвати гостям свята свої традиції та зберегти їх для майбутніх поколінь.
“Полонинське літо” містить різноманітні події, які дозволяють відвідувачам повністю зануритися в атмосферу гуцульського життя. Серед таких подій:
- святкова хода, з якої розпочинається фестиваль, в ній беруть участь гуцули у своїх традиційних костюмах;
- музичні та танцювальні виступи, на яких фольклорні колективи з цілого Прикарпаття та закордоння виконують традиційні гуцульські пісні і танці;
- майстер-класи та ярмарки з різьблення по дереву, вишивки, ткацтва та інших традиційних ремесел. На ярмарках можна придбати унікальні вироби ручної роботи;
- дегустація гуцульської кухні, зокрема знамениті сири — бринзу, будз, вурду, а також різноманітні м’ясні та овочеві страви, приготовані за стародавніми рецептами;
- і, звичайно ж, найочікуваніша подія “Полонинського літа”, яка робить це свято особливим та унікальним — полонинська ватра.
Яскраві вогні полонинської ватри
Полонинська ватра – це одне з найяскравіших і найемоційніших дійств на фестивалі, яке символізує єдність, силу і дух гуцульського народу. Ватра, або велике багаття, має давні корені і є важливим елементом гуцульської культури та обрядів.
Полонинська ватра символізує початок літнього сезону випасу худоби на високогірних полонинах. Вона також є символом очищення, захисту і згуртованості громади. Запалювання ватри супроводжується молитвами і благословенням на вдалий сезон випасу та збору врожаю. Це дійство зберігає у собі глибокий сакральний зміст, пов’язаний із силами природи та гуцульськими віруваннями.
Ритуал запалювання ватри на фестивалі “Полонинське літо” зазвичай проводиться увечері, коли заходить сонце. На полонині збираються місцеві жителі та гості фестивалю, щоб стати свідками цього магічного дійства. Розпалювання ватри починається з урочистого виступу старшини громади або місцевого священника, який благословляє ватру і промовляє молитви. Після запалювання ватри розпочинається справжнє гуцульське святкування.
Незвичайний фестиваль
«Полонинське літо» – це не звичайний фестиваль, який можна провести будь-де. Це свято, яке можливе тільки тут, на цій землі, яка має таку потужну енергетику.
Фестиваль “Полонинське літо” і його ключова подія — полонинська ватра є яскравим відображенням багатої гуцульської культури та традицій. Це свято, яке об’єднує громаду, зберігає і передає стародавні обряди та звичаї, надаючи їм нове життя в сучасному світі. Запалювання ватри символізує початок літнього сезону, згуртованість і духовну силу гуцулів, а також приносить радість та незабутні враження як місцевим жителям, так і численним гостям фестивалю.
“Полонинське літо” сприяє розвитку місцевої економіки, популяризації гуцульських ремесел і традицій, залучаючи туристів з усього світу. Це свято дозволяє зануритися в унікальну атмосферу Карпат, насолодитися мальовничими краєвидами, смачною їжею та захопливими подіями.
Збереження та розвиток таких традиційних фестивалів є важливим кроком до підтримки культурної ідентичності регіону та забезпечення її стійкого розвитку. Відвідувачі фестивалю отримують можливість не лише доторкнутися до історії та культури Гуцульщини, але й стати частиною великої та дружньої гуцульської родини.