Сучасні українські письменники у своїх творах розкривають різноманітні глибинні теми, серед яких: психологія особистості, дослідження історії українського народу, унікальність традицій, звичаїв та нові утопічні ідеї. Література – це спосіб кричати на весь світ про події в Україні, про історію нашої держави та героїзм народу. Твори сучасних митців викликають у читачів повагу, захоплення та вдячність, пише сайт frankivski.info. Яскравим прикладом сучасної української літератури є творчість письменника з Івано-Франківщини – Юрія Іздрика.
Життєпис
Юрій Романович Іздрик – український письменник, поет, прозаїк, культуролог. Народився 16 серпня 1962 року у місті Калуш, що на Івано-Франківщині. Навчався хлопець у загальноосвітній школі №6. Юрко був відмінником, обожнював уроки математики та грав у шкільному гурті. Займався творчою діяльністю ще з дитинства. Відвідував цікаві гуртки та шкільний ансамбль. У школі зародилась його любов до української літератури. З великим натхненням та захопленням читав твори Всеволода Нестайка, а також обожнював творчість Степана Руданського та Олександра Купріна. Полюбляв юнак читати й велику радянську енциклопедію. Основні досягнення, що протягом багатьох років здобував український народ, у цій книзі приписувалися комуністичній партії, визвольним змаганням. А всі спроби українців проявити себе як окрему націю трактувалися як націоналістичні заклики. Велика кількість видатних українських митців у енциклопедії представлені як російські.
У чотирнадцять років Юрій Іздрик написав свій перший вірш, але російською мовою. Мабуть, такий вплив на хлопчика мала радянська пропаганда та твори російських письменників. Проте, через декілька років, уже бувши підлітком, Юрій починає писати українською. Так на хлопця вплинув американський письменник та журналіст – Ернест Гемінґуей. Чотиритомник американського митця настільки вразив юнака, що до сьогодні Юрій Іздрик називає цю книгу своїм першим підручником української літературної мови.

Після закінчення школи поет вступив до Львівського політехнічного інституту на механіко-технологічний факультет. Проте не цим горіла душа митця, тому студентські роки минули за вивченням історії мистецтв та мистецтвознавства. Юрій разом з творчими одногрупниками, створив самодіяльний театральний гурток, де намагались ставити п’єси відомих українських та світових класиків. Також у молоді роки, та навіть і зараз, Юрій Іздрик захоплювався музикою. Тому письменника часто можна помітити серед барабанів та інших музичних інструментів. В юності грав у рок-гурті.

Після закінчення навчального закладу Юрій Романович зі Львова переїжджає до Івано-Франківська та влаштовується на роботу механіком в Івано-Франківському заводі автоматизованих ливарних машин. Згодом повертається до рідного міста та наймається на роботу у Калуському науково-дослідницькому інституті галургії.
Зараз Юрій Іздрик мешкає та творить у Калуші.
Захоплення
Юрій Іздрик багато працював, але попри усі складнощі, встигав вести активне мистецьке життя. Письменник з великою радістю та вдячністю приймав запрошення на неофіційні та офіційні мистецькі зустрічі. Активно відвідував виставки, літературні вечори та акції. Митець з легкістю зміг налагодити зв’язки з обласною газетою, де друкувались його оповідання та вірші.
Перші друковані твори прозаїка з’явились на сторінках самвидавних журналів «Четвер» (Україна) та «Відрижка» (Польща). Перші вірші Юрія Іздрика спочатку були надруковані за кордоном, а потім вже набули популярності й на Батьківщині. У виданні «Четвер» опублікували цикл з декількох оповідань «Остання війна».
Літературний дебют проходить доволі успішно, проте культурний діяч вирішує ненадовго перервати письменницьку діяльність. Юрій Іздрик починає активно розвиватись та розпочинає кар’єру маляра. Протягом 1990-1994 років митець влаштовує численні художні виставки, серед яких: «Провінційний додаток №2», «Пасаж 1», «S-об’єкт», «Імпреза», «Дні сучасного мистецтва у Львові» та «Повернення в Калуш». Також Юрій Іздрик працює головним редактором журналу «Четвер». А у вільний час прозаїк ще й встигає оформлювати палітурки книжок, зокрема збірку Юрія Андруховича «Екзотичні птахи і рослини».

У цей час, письменник влаштовує персональні виставки — «Kchenkitsch» (1990, Івано-Франківськ), «Колекція» (1993, Івано-Франківськ, Львів, Чернігів), «Іздрик: живопис, графіка, Трансильванія». Протягом 1990-1994 років художник-початківець заробляє лише на малюнках. Картини митця отримали шалену хвилю захоплення з боку поціновувачів мистецтва. Донині витвори художника цінуються в Україні, Австрії, Іспанії, Америці, Польщі, Німеччині та Таїланді та демонструються у галереях.
Захоплюється Юрій Іздрик і театральним мистецтвом. Створює унікальні вистави «Цвіркун на запічку», надихнувшись творчістю Чарльза Діккенса. Інсценівка «Над прірвою у житі» народжується після прочитання творів Джерома Селінджера. У Чернігові молодіжний театр створив на початку 90-х років унікальні театральні дійства згідно зі сценаріями Юрія Іздрика.
Творчість
Митець довго шукає своє покликання, займається малярством, малює, створює унікальні палітурки, але все ж йде за покликом серця та повертається до літератури. Одразу ж виходить перше видання повісті «Острів КРК». Літературознавці та фани позитивно реагують на повернення прозаїка та його новий твір. Згодом оповідання перекладають та друкують у Польщі.
Проте донині найпопулярнішим та найзахопливішим твором Юрія Романовича вважається роман «Воццек». Саме тут письменник розкриває свою майстерність, унікальну манеру письма та творчі ідеї. Твір, що часто порівнюють із голлівудським фільмом «Початок», розкриває теорію сновидінь. Роман про сни у снах викликає бурхливу хвилю захоплення серед читачів та критиків. В Івано-Франківську перше друковане видання книги прихильники Юрія Іздрика розкупили за тиждень.
У 2000 році виходить ще один роман автора «Подвійний Леон». У 2004 році митець пише унікальний роман у новелах «АМТМ». У 2008 році виходить останній тридцятий номер видання «Четвер». Згодом стає популярною збірка есеїв та шкіців «Флешка 2GB» та «ТАКЕ». За ці унікальні літературні витвори поет отримав визнання та винагороду «Книга року BBC 2009». У 2011 році прозаїк демонструє читачам збірку «Підземелля», в яку увійшли вірші, есеї та колажі. У 2013 з’являється поетична збірка текстів Юрія Іздрика, які він активно висвітлював у своєму блозі «Мертвий щоденник».

Цікаві факти
Манеру письма Юрія Іздрика часто порівнюють із творчістю ще одного івано-франківського письменника Юрія Андруховича. Після виходу перших віршованих та прозових творів митця літературознавці стверджували, що прізвище «Іздрик» – це псевдонім Ю. Андруховича. Митці часто використовують однакових персонажів, подібні сюжетні повороти, часто навіть можна зустріти одні й ті ж ключові фрази.
У 2014 році письменник долучається до проєкту «Сума», мета якого встановити тісний зв’язок між автором та аудиторією. Найактивніші прихильники отримали можливість на співавторство з улюбленим поетом. Успішним результатом задуму стала однойменна книга «Сума», яку Юрій Іздрик написав разом з Євгенією Нестерович.
У 2020 році світ з подивом зустрічає збірку віршів «Naked one» (переклад: «Голий»). Книга викликає ажіотаж серед фанатів поета. Збірка віршів створена для аудиторії 18+, адже вона є камінг-аутом дорослого чоловіка. У цій книзі Юрій Іздрик оголив своє тіло та свою душу.

Творчість Юрія Іздрика надихає та захоплює. Герої його романів переносять нас у незвідані світи та навчають смиренно боротись із проблемами. Ми повинні пишатись, що такі талановиті митці народились у нашому краю!