Мистецтво змінює людей та світ навколо. Інститут мистецтв Прикарпатського національного університету (ПНУ) імені Василя Стефаника — це простір, де ця зміна відбувається щодня. Тут формується нова генерація українських митців: акторів, дизайнерів, музикантів, хореографів, художників. За понад двадцять років інститут пройшов шлях від регіональної ініціативи до впливового мистецького центру, чий голос чують не лише в Україні, а й за її межами, пише frankivski.info.
Сотні дипломних вистав, тисячі конкурсних перемог, десятки визнаних імен — усе це результат системної, глибокої роботи, яка поєднує творчість, науку та ідентичність. Інститут мистецтв — це школа думки, емоції та форми, де вчать не лише техніці, а й свободі бачення.
Витоки і становлення
Навчально-науковий інститут мистецтв ПНУ імені Василя Стефаника був створений у 2001 році з ініціативи ректора академіка Володимира Кононенка та далекоглядності першого директора професора Анатолія Грицана. Інститут об’єднав два потужні мистецькі осередки — музично-педагогічний та художньо-графічний факультети.
Цей крок став логічним продовженням розбудови мистецької освіти на Івано-Франківщині. Вже з перших років свого існування інститут упевнено утвердив себе як провідний центр підготовки фахівців у галузі культури та мистецтва в регіоні.
Анатолій Грицан: архітектор ідеї, яка ожила
Історія інституту мистецтв неможлива без постаті професора Анатолія Грицана — людини, яка не просто очолила новостворений підрозділ у 2001 році, а надала йому ідею, масштаб і місію. Його ім’я серед мистецької спільноти Прикарпаття вимовляють з повагою, вдячністю та легкою ностальгією — як про наставника, який умів вірити в людей більше, ніж вони самі.
Анатолій Іванович був не лише першим директором, а засновником філософії інституту — простору, де гармонійно поєднані традиція і новаторство, академізм і експеримент. Як доктор історичних наук, він чудово розумів, що культурна освіта — це не про ремесло, а про формування людини мислячої, національно свідомої, соціально відповідальної.
Що зробив Анатолій Грицан для інституту
- Сформував кістяк викладацької еліти, запросивши до співпраці не лише теоретиків, а й митців-практиків — відомих музикантів, акторів, художників, які мали авторитет у мистецьких середовищах України та за її межами.
- Виборов статус інституту (а не факультету), що дало змогу розширити кількість спеціальностей, підвищити фінансування, покращити матеріально-технічну базу, залучити міжнародних партнерів.
- Ініціював створення унікальних спеціальностей, яких не було в регіоні, зокрема: «сценічне мистецтво», «хореографія», «естрадний спів», «графічний дизайн», «образотворче мистецтво». Це стало основою для формування сучасної мистецької ідентичності Прикарпаття.
- Підтримував міждисциплінарні формати — коли художники працюють з музикантами, актори з дизайнерами, співаки з театралами. Він вірив у синтез мистецтв, що дає змогу створити нові форми культурного висловлювання.
- Став рушієм відкритості до світу: за його каденції було укладено угоди з європейськими освітніми та культурними центрами, інститут активно долучився до міжнародних програм обміну, симпозіумів, стажувань.
Мистецька еліта — серед викладачів і студентів
Інститут став місцем, де викладали і викладають найвідоміші імена в галузі мистецтва, серед яких — народні й заслужені артисти України, члени академій, доктори наук, професори та доценти, які творили і творять сучасну мистецьку школу України. Зокрема, серед них — народний артист України Михайло Гринишин, заслужений художник України Михайло Фіґоль, професори Юрій Крих, Володимир Пащенко, Люба Яросевич, Михайло Магдій, Василь Їжак та десятки інших.
В інституті нині працюють більше 100 викладачів і концертмейстерів. Серед них — заслужені працівники культури, народні артисти України, доктори мистецтвознавства та кандидати педагогічних наук. У структурі функціонують сім фахових кафедр, які забезпечують повний спектр мистецької освіти — від музики й хореографії до графічного дизайну та театру.
Унікальні програми і нова якість освіти
Інститут першим у регіоні запровадив підготовку акторів, хореографів, дизайнерів та естрадних співаків. Випускники майстерень професора Ростислава Держипільського стали справжнім проривом у театральному мистецтві. Вистава «Солодка Даруся» за твором Марії Матіос отримала номінацію на Шевченківську премію — і це була дипломна робота студентів!
Студенти інституту постійно перемагають на міжнародних конкурсах — у Польщі, Італії, США. Дизайнери, актори, музиканти, митці декоративно-прикладного мистецтва — всі вони демонструють високий рівень підготовки, а також здатність працювати в кросжанровому середовищі.
Науковий вимір: дослідження, що мають вагу
Інститут мистецтв — це також сильний науковий осередок. Тут не лише творять, а й досліджують. За роки існування в інституті:
- захищено більше 40 кандидатських і докторських дисертацій;
- створено десятки навчальних програм, курсів, підручників;
- започатковано власний академічний журнал — «Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство», який став престижною платформою для вчених з України, Канади, Польщі, Словаччини, Словенії та інших країн.
- організовано міжнародні конференції, семінари, круглі столи (зокрема, «Мистецька освіта: традиції та перспективи», «Мистецтво в часи війни», «Діалог культур: Схід і Захід»).
Тематика досліджень — від сакрального мистецтва Карпат до цифрового дизайну, від народної вишивки до феномену української еміграційної культури ХХ ст.
Конкурси, фестивалі, виставки
Інститут став ініціатором і організатором низки знакових мистецьких подій: Всеукраїнського конкурсу вокалістів імені Іри Маланюк, конкурсу молодих акторів імені Оксани Затварської, студентського конкурсу хорових диригентів тощо. Сотні студентів беруть участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах, фестивалях, виставках.
Майстерні інституту відомі в Україні й за її межами. Художники й дизайнери інституту експонуються в Катовіце, Кракові, Лос-Анджелесі, Сяноку, Афінах, Литві, Угорщині, Туреччині. Студенти й випускники здобували перемоги в конкурсах «Новий колорит», «Водограй», «Prime Art», «Perpetuum mobile», олімпіадах з мистецтва, дизайну, виконавства.
Випускники, які формують обличчя культури України
З інституту мистецтв вийшли сотні сильних голосів українського мистецтва — у театрі, музиці, кіно, графіці, медіа. Але є серед них ті, кого знає країна, а то й світ:
- Роман Луцький — головна зірка нового українського кіно. Герой історичних епопей, лицар на екрані й у житті. Його екранні образи — викарбувана мужність сучасного українця.
- Ярослава Мосійчук — акторка, що володіє тональностями від трагічного до містичного. Грає так, що завмирають навіть досвідчені критики.
- Олексій Гнатковський — харизматичний актор, який став символом «живого театру». Він грає правду, а не ролі.
- Андрій Шараскін «Богема» — актор, доброволець, народний депутат. Випускник інституту мистецтв, який довів, що творчість і боротьба — не антоніми.
Сьогодні випускники інституту — це режисери у Києві, викладачі у Вільнюсі, співаки в Торонто, дизайнери в Берліні, куратори галерей у Львові, культурні менеджери у Варшаві, артисти ЗСУ на передовій.
Сьогодні Інститут мистецтв — це не лише навчальна установа. Це майданчик для молодих митців, простір для експериментів, наукова лабораторія, творча майстерня. Тут формуються сучасні ідеї української культури, зростають її амбасадори, відточуються голоси, пензлі, тіла, ідеї.
Під орудою ректора ПНУ, професора Ігоря Цепенди, інститут інтегрується у великі проєкти європейської мистецької освіти, розширює програму подвійних дипломів, налагоджує обміни зі школами дизайну, академіями театру, кафедрами музикознавства в Польщі, Італії, Чехії, Канаді.