У 1995 році в ефір вийшов перший випуск програми «Територія А» — інформаційно-мистецького телепроєкту, який згодом перетвориться на потужну продюсерську агенцію і стане синонімом української поп-культури 90-х. За цим проєктом стояли поет, музикант, громадський діяч Олександр Бригинець і телеведуча та співачка Анжеліка Рудницька. Саме вони відкрили двері в новий медійний світ для сотень тисяч підлітків — і ціла країна почала співати українське, пише frankivski.info.
Перший справжній український хіт-парад: телебачення, яке давало надію
17 вересня 1995 року на ICTV стартував хіт-парад «Територія А». Щоденний, телевізійний, повністю український. Формат був простим, але революційним: 10 кліпів у ротації, два вилітають, два нові заходять — за голосуванням глядачів. Вперше українці самі визначали, хто залишиться на екрані.
На той час українське телебачення ще не знало подібних форматів. Переважно екрани займала російська естрада, пізньорадянська естетика або ж мейнстрим з москви. Українська музика лишалася в тіні — не тому, що її не було, а тому, що її не пускали на великі екрани.
«Територія А» зламала ці бар’єри. ICTV тоді належав американцям, які дали свободу формату. І це стало вікном у нову культурну реальність. Вперше молоді українці побачили себе — зі сцени, з екрану, з кліпів.
Революція кліпу: коли VHS-кадри перетворювались на стиль
Проблема була в одному: кліпів, як таких, в Україні не існувало. Гурти приносили VHS-кадри з весіль, аматорських концертів, записані однією камерою. Але творці «Території А» змушували їх знімати кліпи по-справжньому.
«Це не кліп. Це концерт. Робіть нове!» — казав Олександр Бригинець кожному, хто приносив підбірку з архіву. І почався рух: вперше почали знімати сюжетні ролики, з монтажем, сценарієм, стилізацією.
Агенція навіть фінансувала деякі з них. Музикантів підтримували студійним записом, рекламною промокампанією або організацією концертів. Це була майстерня зірок. Кожен, хто потрапив до «Території А», отримував шанс — але і вимоги були серйозні: мова — українська, стиль — авторський, ідея — свіжа.
Вулиця, яка співала українське: глядач як продюсер
Ще один феномен «Території А» — це участь глядача. Люди надсилали листи, телефонували, голосували за виконавців. Уявіть: ви з міста Долина чи Борщів, надсилаєте паперовий лист у Київ, а через тиждень бачите, як улюблений гурт піднімається в хіт-параді. Це викликало справжню ейфорію.
Телебачення стало інтерактивним, ще до появи соцмереж. Публіка почала відчувати, що вона впливає. А артисти відчули: їм вірять, їх слухають, на них чекають.
Не тільки попса: рок, фанк, хіп-хоп і андеграунд
Поширений міф, що «Територія А» була про «солодку попсу». Але в ефірі звучали дуже різні жанри — від альтернативного року до хіп-хопу, від фолку до індастріалу.
Серед учасників — «Скрябін», «Грін Грей», «Актус», «Табула Раса», «Брати Гадюкіни», «ТНМК», «The Вйо», «Мандри», «Фантом-2», Юрко Юрченко, «АкваВіта», Віктор Павлік, Марина Одольська, Ольга Юнакова, Лілія Сандулеса, Олександр Пономарьов.
Україномовні пісні — обов’язкова умова. Це була принципова позиція. І саме це створило моду на українську музику. Тексти писали заново, перекладали, адаптовували. Часто сам Бригинець ставав співавтором, допомагаючи артистам звучати українською.
Прикарпаття в ефірі
Серед десятків артистів, які лунали з телеекранів у рамках «Території А», були й виконавці з Прикарпаття. Хоч їх не було багато, але вони стали яскравими представниками епохи й залишили слід у музичній пам’яті 1990-х. Серед них — електронний дует «Фантом-2» та співак Левко Бондар.
«Фантом-2»: трагізм гурту крізь призму часу
Одним із найвідоміших представників Івано-Франківщини на «Території А» став дует «Фантом-2», заснований у 1996 році в Івано-Франківську. Його створили Ольга Гречко та Роман Матіяш, саме з їхньої появи розпочалася нова сторінка в історії української танцювальної музики.
Їхній хіт «Двоє», випущений того ж року, став проривом: він кілька тижнів очолював хіт-парад «Території А» та увійшов до п’ятірки найпопулярніших пісень України 1996 року за версією «Парад хіт-парадів». Пісня з романтичною лірикою та танцювальним ритмом стала символом часу — щирим і простим, як сама молодість дев’яностих.
Учасники «Фантом-2» працювали в стилі євроденс, який тоді був у тренді по всій Європі. Крім «Двоє», дует випустив пісні «Я досягну», «Хмари», «Там, де птахи», які теж з’являлися в ефірі та запам’яталися слухачам. За три роки існування гурт встиг випустити два альбоми — «Зоряні війни» та «Без контролю», після чого припинив існування.
Після розпаду «Фантом-2» життя Романа Матіяша склалося трагічно. У 2012 році його збила автівка. Згодом він переніс пересадку нирки, яка не прижилася. Артист помер у 2017 році, залишивши по собі пам’ять як один із голосів «Території А» — щирий, емоційний, справжній.
Левко Бондар: бердичівський феномен Івано-Франківська
Левко Бондар — постать незвичайна. Народжений у Бердичеві, але з 1967 року пов’язав своє життя з Івано-Франківськом. Він був не лише співаком, а й художником, громадським діячем, ініціатором мистецьких акцій. У ротацію «Території А» Бондар потрапив з піснею «Станіслав» — своєрідною присвятою місту, яке до 1962 року носило цю назву.
Композиція, сповнена ностальгії, стала відомою не лише серед меломанів, а й у футбольному середовищі. Рядки з пісні — «Хай живе Станіслав, многа літ най має» — стали кричалкою ультрасів ФК «Прикарпаття» й досі звучать на трибунах.
Левко був також учасником колективу «Приспів» («Прикарпатські співці»), де виступав разом з Тризубим Стасом. Він був організатором гурту «Бункер Йо», багато подорожував, брав участь у пленерах і виставках — від Кракова й Закарпаття до Криму та Болгарії. Помер у Івано-Франківську в 2022 році, залишивши після себе і музику, і образотворче мистецтво.
Зірки «Території А»: короткі історії довгої слави
Після 2000 року хіт-парад закрили. І для більшості артистів — це був фінал кар’єри:
- Юрко Юрченко — перша поп-зірка України. Після багатьох хітів у 90-х відійшов від сцени. Пізніше повернувся до публічності як соліст гурту «Скрябін». Нині — доброволець, обороняє Україну на фронті.
- Марина Одольська — голос 90-х. Красуня, яку всі впізнавали з першого кадру. Сьогодні — мама чотирьох дітей в Ірландії, викладає, співає для душі.
- Віктор Павлік — один з небагатьох, хто не зник зі сцени. У 2025 році планує велику всеукраїнську програму. Сьогодні його знають більше за скандали з молодою дружиною, ніж за нові пісні. Але у 90-х — це була легенда.
- «АкваВіта» — дует з Івано-Франківська. Відомі піснею «Мамо, я закохалась». Ігор Балан зараз виступає з донькою, має студію звукозапису. Співачка Леся зникла з поля зору.
- «The Вйо» — фанк-гурт, який не розчинився. Мирослав Кувалдін нині активно гастролює, учасник культурного батальйону.
Головна проблема — артисти не знали, як працювати без агенції. «Ми створили суперзірок, але не дали їм інструментів для самостійного плавання», — зізнається Бригинець. Багато зірок просто не витримали ринку. Вони не мали продюсерів, юридичної підтримки, навичок самоменеджменту.
А ще — український шоу-бізнес залишався бідним. Сцена існувала, а індустрії — ні. Це була територія ідей, але не грошей.
Політика проти культури: як влада закрила проєкт
У 2000-х роках, після перемоги Леоніда Кучми, ситуація змінилася. Культура стала інструментом впливу. Нові власники каналів, наближені до влади, прибрали все незалежне. «Територія А» зникла з екранів разом з іншими прогресивними проєктами.
Це стало шоком. Зупинилася фабрика хітів. Відбувся відкат — і в музиці, і в телевізійному форматі. Українська музика знову опинилася в тіні — цього разу не через брак таланту, а через політичну цензуру.
Територія культурної пам’яті: що залишилось сьогодні
Хіт-параду немає, але «Територія А» продовжує жити. Агенція займається культурними ініціативами, організовує вечори пам’яті Героїв Небесної Сотні, підтримує нові імена, проводить концерти на підтримку ЗСУ.
Олександр Бригинець нині — офіцер ЗСУ, активно пише тексти для нових пісень, зокрема військово-патріотичних. Анжеліка Рудницька — культурна дипломатка, викладачка, телеведуча, досі вірить, що українська музика може бути драйвовою, сучасною і модною.