Михайло з Мишина зростав у дусі особливої шани й любові до гуцульської культури. Про деталі розповідають “Frankivski.info” з посиланням на “Коломия сьогодні“.
Все розпочалось з того, що старі друзі розпочали грати рідну музику. Їх було всього троє. Потім стали приєднуватись й інші. Повністю укомплектований склад сформувався у 2017 році. Музиканти активно займалися обробкою гуцульських пісень, а незабаром стали писати свої власні. Постійних учасників є шість чоловік. Зараз долучають до записів струнний квінтет. Організатор ділиться своїми думками:
“Яка роль моя? Важко сказати – “Організатор музичних ідей, деяких слів та іншого”. Виникла чудова ідея створити спільний проект з хором Катедрального собору Преображення Господнього. Я є їхнім палким шанувальником та обожнюю цю творчість. Їхній спів дозволяє піднести традиційну колядку в ширшому форматі. Надіюся, що вийшло непогано!”.
Зйомкою кліпу займався колектив “Hutsul-Art”, який було створено з коломиян. Організатор ділиться, що в коломийських реаліях це достатньо важко, але просити київські компанії є складно й дорого. Тому всі активно вчаться робити телевізійну якість, яку диктують сьогодення.
У кожного чітко визначена роль: Павло Петренко – барабани, Ярослав Шийко – гітара. Вони професійно займаються музикою: Ярослав викладає у музичній школі, Павло – професійний музикант, Дмитро Матковський – цимбаліст, який також викладає у музичній школі.
“Я та Андрій Гулай є бізнесменами. Андрій дуже допомагає в питаннях, які стосуються технік та комунікацій і є бас-гітаристом. Знахідкою для нас стало знайомство з Оксаною Красівською, яка походить з легендарного роду Красівських. Вона приїздить до нас на два дні в тиждень на репетиції чи роботи на студії. Квінтет, який ми запрошували для запису складається також з викладачів музичних шкіл”, – розповідає організатор гурту.
Основною метою творчої діяльності колективу є пропаганда гуцульскої культури та музики. Цікавим є факт, що гуцульський лад можна інтерпретувати у різноманітних напрямах: від чистого фолку до року, техно, джазу, симфонічної та електронної музики. В основі музики лежить народна гуцульська творчість, яка звучить у джазово-роковому напрямку. Є також музика з елементами електронної та танцювальної.
Гуцульська культура є основою основ. Проблемою є лише те, що молодь не хоче займатися цим. Учасники зізнаються, що це не є лише коломийською проблемою. Ціль полягає у тому, щоб зберегти формат фолк-виконання. Це допоможе молодим людям сприймати формат чистого фолку та насолоджуватися звучанням народних інструментів – цимбалів, скрипки, сопілки тощо. Завдання ще й у тому, щоб формувати ці ідеї в різноманітних ракурсах.
Учасники з великим бажанням прислухаються до креативних ідей молоді. Найбільше цінується ініціатива, яка полягає у підтримці своєї власної культури. Головним завданням колективу не є популярність, а просто виконання своєї роботи із любов’ю.
Організатор зізнався, що не брав гітару до рук лише для того, щоб розвивати бізнес. Коли реалізувався в плані роботи, то став втілювати в життя власні ідеї. Раніше ідеї сприймались з недовірою, але все виправдав успіх та позитивні результати. Музична культура Гуцульщини відзначається особливими мелодіями, які виявляються у обрядових та побутових піснях краю.
Бажаємо творчого натхнення у такій високій місії, яка полягає у популяризації власної культури та збереженні її творчої спадщини.