Історія успіху неймовірної Марії Вайно, або хочете щось почитати, але не знаєте що, – тоді вам сюди!

Марія Вайно є відомою прикарпатською поетесою, новелісткою, кінодраматургом, членкою Національної спілки письменників України, а також Національної спілки кінематографістів України – пише frankivski.info.

Життєпис 

Марія Едуардівна народилась 13 березня 1956 року на Рогатинщині. Дитинство письменниці пройшло в Калуші. Любов до літератури передалась від мами. Талант дівчинки проявився рано, ще в початковій школі. Вона займалась в відомій в той час в Калуші літературній студії покійного нині поета Йосипа Попадюка (також там розвивав свій талант і поет Василь Олійник). Йосип Антонович “дав їй дорогу” в літературу та навчив, як працювати над словами. Він дуже багато креслив, і, як розповіла Марія Едуардівна в одному інтерв’ю, “наче руки їй цим відрубував”. Однак зараз вона розуміє, що він був правий, і вона йому дуже вдячна. Результат такої роботи – дівчинка почала друкуватися ще з 4 класу. 

Далі було навчання в Чернівецькому університеті на філологічному факультеті. Після закінчення навчання працювала вчителькою української мови та літератури. Якийсь час викладала на кафедрі документознавства та інформаційної діяльності Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу. Також була викладачкою сценарної майстерності в Інституті мистецтв Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника.

Марія Едуардівна досі викладає в різних навчальних закладах як гостьова викладачка. А ще вона створила власну програму, за якою у співавторстві з професором А. Житницьким написала посібник “Сценарна майстерність”. Він складається з двох книг: написання кіносценарію та написання сценарію естрадно-масових театралізованих видовищ. В Україні немає аналогів цього посібника.

За цією авторською програмою відома франківчанка також веде заняття в онлайн та офлайн-форматах у кінодраматургійній школі, а ще різноманітні майстер-класи для режисерів та кінорежисерів, займається корегуванням та редагуванням кіносценаріїв (Script Doctor) та бере участь в окремих кіносценарних проєктах.

У 2021 році Марія Вайно засновує неприбуткову організацію “Імпресія”, відому завдяки різним акціям, наприклад, “Волонтери культури – волонтерам війни”.

Марія Едуардівна виростила двох синів. 

Живе письменниця в Івано-Франківську.

Марія Вайно та телебачення 

Певний час Марія Едуардівна працювала в Києві, де вона обіймала посади літературного редактора, а потім редактора та сценариста різних телевізійних проєктів на Першому національному телеканалі. З 2021 року Марія Вайно з’являється в ефірі ОТБ “Галичина” з авторською програмою.

Нагороди 

Марія Вайно є лауреаткою наступних конкурсів:

• Всеукраїнський конкурс “Коронація слова. У 2000 році її книга “Чоловік у кредит, або Четвертий варіант” перемогла в жанрі кіносценарію, а у 2001 році – роман у новелах “Теплий двір, або Рапсодія струнного квартету” в жанрі роману.

• Міська премія імені І. Франка – за роман “Теплий двір, або Рапсодія струнного квартету” та кіносценарій “Свекрушина”.

• Обласна літературна премія імені Василя Стефаника.

• Літературно-мистецька премія імені Пантелеймона Куліша.

• Всеукраїнська премія імені Григора Тютюнника.

Про письменництво 

Марія Едуардівна є авторкою 20 друкованих видань: поетичних збірок та романів.

Для творчості Марії Вайно потрібна тиша, кремовий папір та олівець (письменниця любить, як він скрипить).

Особливо хочеться звернути увагу на кіносценарії Марії Вайно. Вони особливі, тому що написані як літературні твори. В Україні так писав тільки Олександр Довженко (тепер і Марія Вайно). На жаль, зараз кіносценарії пишуться тільки для режисера та інших працівників, які займаються постановкою твору. Як сказав колись Олег Бійма, відомий український режисер, твори Марії Едуардівни написані так, що їх неможливо зіпсувати. Кіносценарії Марії Едуардівни “Свекрушина” та “Мій син” ввійшли до шкільної програми Прикарпаття як література рідного краю.

Письменництво для Марії Вайно – це не просто заняття, а справжнє покликання, місія доносити через папір історії людських доль. І це вкрай важливо для нашої країни, адже літературний фронт – не менш значущий, ніж будь-який інший. Адже саме письменники, вчителі, священники формують особистості змалечку. І від того, які цінності ми закладаємо в молоді душі, залежить дуже багато. Творчість Марії Вайно – це потужна духовна зброя, що об’єднує українську націю, загоює рани на душі та возвеличує найвище почуття – любов. Адже, як відомо, лише любов здатна подарувати нам сили жити далі.

Марія Вайно як художниця

Образотворче мистецтво давно приваблювало Марію Едуардівну. Вже багато років вона спілкується з франківськими художниками, відвідує їх виставки та майстерні. Наприклад, товаришування з Тетяною Павлик глибше ознайомило письменницю з процесом створення картин, що знайшло відображення в одному з її творів, де вона вдало зобразила образ художниці.

Однак Марія Вайно раніше і не припускала, що колись вона й сама малюватиме. За її словами, якби хтось років 15-20 назад сказав їй, що вона готуватиме власну виставку картин, вона б відповіла: “Друже, спам’ятайся!”. 

Письменниця поділилась спогадами про те, як у 2023 році на виставці Марії Корпанюк вона була вражена її неймовірними пастелями та грою кольорів та сказала про це художниці. На це мисткиня відповіла, що їй чомусь здається, що Марія Едуардівна і сама могла б малювати, і дала їй папір та пастельні олівці, щоб вона спробувала.

Отак і були створені перші кілька малюнків письменниці. Тепер уже Марія Корпанюк була вражена талантом тезки, особливо її тонким відчуттям кольору. І вже за рік Марія Вайно презентувала свою першу виставку. Марія Едуардівна розповідала, що в період рашистської агресії малювання стало для неї своєрідною арттерапією: у безсонні ночі від тривожних новин з фронту її заспокоює ретельне промальовування лінії горизонту моря.

Що з творчості Марії Вайно варто почитати в першу чергу?

Терпкість

В першій поетичній книжці авторки читаємо про жіночу долю, світ материнства, зради, 

кохання та віру в людину і Бога.

Кусень світу 

Новелістика, щедро представлена малою та великою прозою: шкіцом, замальовкою, образком, новелою, кіноновелою, кіноповістю та романом в новелах. 600 сторінок, наповнених глибокими образами, мисленням, чуттєвістю та психологізмом. 

Станіславські фрески 

Книжка, яка вражає, захоплює, змушує задуматися та співпереживати. Тут рідний Івано-Франківськ (Станіславів), його мешканці та їх долі, сльози, сміх та філософія буття. В книзі можна помилуватися акварелями Тетяни Павлик – не ілюстраціями, окремими картинами. Розкішний симбіоз двох талановитих мисткинь.

Пансіонарія

Книга про Олену Степанів (Степанівну) – легендарну постать в історії України, жінку-воїна, яка організувала в лавах Українського січового стрілецтва жіночий загін – перший в історії всього слов’янства. В книзі розповідається про дочок та синів молодої інтелігенції Галичини, інтелектуалів, які змушені були захищати рідну землю.

Шкіци на одвірках

Невелика за обсягом книга, яка, наче свіжий подих вітру з вищих сфер, що заставляє задуматись над цінністю кожного моменту життя та власною долею. Книга переконує, що кожна людина є неповторною, а життєві випробування даються не для ниття, а для загартовування душі. І про те, що в житті можливо абсолютно все, якщо ти любиш.

Теплий двір або Рапсодія струнного квартету 

Роман у новелах про вчительку музики Авґустину та її учениць: Вікторію, Оксану та Соломію, про долі дівчат після закінчення музучилища чи, точніше, про їх вибір. Також це історія про велику любов та талант, який є великим щастям, але який також іноді дуже непросто відстоювати.

Згорток на лавці: поезії 

Неймовірна поезія з глибинним світосприйняттям та визрілим, виваженим чуттям. Вражає, як вміло авторка володіє словом.

Жінка з келихом дощу: вибране

Книга складається з кращих віршів, новел, кінодраматургійних творів та роману в новелах – написаних за 15 років. Тут оригінальне все і значно відрізняється від сучасної літератури: форма, зміст, непересічне мислення…

Ти мій син: кіносценарій

Дуже глибокий та вражаючий твір, в якому письменниця виходить за всі традиційні межі та навіть перевершує себе.

Чоловік в кредит, або Четвертий варіант 

Довженківське кіно для читання. Історія про кохання, зраду (не фізичну, а загальнолюдських цінностей), альфонство та всепереможну творчість.

Свекрушина 

Кінодраматургійне видання, де піднімаються теми духовності та родинні проблеми. В черговий раз вражає оригінальність авторки.

Нитка Аріадни

Твори заставляють задуматися та глибоко зворушують. Марія Вайно розкривається як чуйна людина та глибока психологиня.

Нотатки її життя, або кохання в запропонованих обставинах 

Непроста історія Святослави, яка перебуває в пошуках себе. Книга про те, як формується творча особистість, як наївна ідеалістка трансформується в дорослу жінку, про любов, віру, маніпуляції, зраду (фізичну та духовну), народження, смерть, дружбу та родину, внутрішню свободу та складнощі самореалізації. До речі, одні з локацій роману – Калуш та Івано-Франківськ.

Редакторка

Історія журналістки одного зі столичних каналів: її жіноча доля, сім’я, друзі, колеги та студенти. Наскрізна тема – любов. Цікавим у книжці є прийом “новели в новелі”. Книгу можна розбирати на афористичні цитати та крилаті вислови. Персонажі прописані дуже глибоко, через них можна також відстежувати філософію часу: початок українсько-російської війни на сході України у 2014 році.