В Давньому Римі була традиція: коли воїни повертались до свого міста після бою, то урочисто крокували вулицями, демонструючи свою силу та велич. Символічне значення таких тріумфів збереглось до сучасності, але набуло різних форм вираження. Парад, традиційно, – це святкова хода військових та демонстрація техніки. Під словом парад також розуміють урочисте та пишне дійство. Є навіть поняття параду планет, пише frankivski.info. Про те як проходили різні паради на Франківщині – далі.
Парад полку валонців
Галичани-валонці у 1866 році були залучені до австрійсько-прусської війни. Вони брали участь у боях під Трутновим та під Садовою. 27 червня було обране як день святкування перемоги полку. Перед початком Першої світової до валонців входило 72% українців, серед яких були й станиславівці. Галицький полк № 58 діяв на італійському та російському фронтах. У 1918 році валонці були у складі австро-німецьких військ, які діяли на Одещині та Херсонщині. Також там проходив свою службу Антін Кравс. За певний час він став генералом Української галицької армії.
Краківська газета “Ілюстровані новини” виділила колонку для розповіді про те як проходив парад. Подія була присвячена 150 ювілею 58 піхотного полку валонців 23 серпня 1913 року. Тоді йому виповнилось 150 років. Парад почався із вечірнього маршу. Першими їхали на прикрашених квітами велосипедах військові. За ними йшли барабанники та решта оркестру. Валонці тримали в руках ліхтарі та були одягнуті у специфічні історичні костюми. Військові також несли картини визначних історичних подій із життя полку.
Хода під час параду зупинялась перед готелем “Юніон”. Там жив генерал, який приїхав спеціально на святкування. Тоді військові рушили до помешкання коменданта станиславівського гарнізону. Далі було житло греко-католицького єпископа та ратуша.
Наступного дня 58 полк та запрошені на святкування гості відправились на богослужіння до храму. Серед них були також представники місцевої влади та радник Прокопчиць. Після відправи виступав полковник Коннешегг. Він розповідав про історію полку та значення святкування ювілею. Далі перед гостями та генералами урочисто проходив парад.
В обідню пору в ресторані Гаубенштока відбувся урочистий банкет на 170 людей. Як було сказано вище, у складі полку валонців було багато станиславівців, тому офіцерський корпус підтримував товариські стосунки із цивільними. Серед запрошених генералів був також підполковник Жолтинський – єдиний живий, на той час, учасник бою під Садовою.
Парад на честь дивізії СС “Галичина”
18 липня 1943 року на урочистому параді було близько п’ятдесяти тисяч українців. Про цю визначну подію писала також преса. 18 липня стало важливою історичною подією для всіх галичан. Саме в цей день перші відділи добровольців СС Стрілецької дивізії “Галичина” відправлялись на військовий вишкіл. Серед них було чимало станиславівців.
Урочистий парад розпочався із богослужіння за участі Микити Будки, о. Василя Лаби та Северина Супруна. Далі свою промову виголошував губернатор Галичини – Отто Вехтер. Марш супроводжувався урочистою ходою галицьких вояків в національних костюмах, жінок та кіннотників. Вишкіл був необхідний для молодих військових, аби навчитись правильно діяти у містах, лісах, при обороні та наступі. Також молодиків із Галичини вчили як правильно проводити рукопашний бій, долати мінні поля, користуватись вісьмома типами стрілецької зброї та артилерії.
Такі навички були дуже потрібні після переходу в упівське підпілля. Чимало старшин передавали свої знання повстанцям, що дуже зміцнило УПА у військовому плані. Галицька дивізія була створена 28 квітня 1943 року з метою протистояти більшовикам на стороні німців. Німці дуже потребували допомоги, тож активно залучали молодих військових із завойованих ними земель.
Ініціатива створення СС “Галичина” належала Отто Вахтеру. Після цього почалась активна пропаганда мобілізації серед галичан. Міста, в тому числі Станиславів, були заклеєні агітаційними плакатами та листівками. Основний заклик полягав у тому, що для кожного українця служба у дивізії СС “Галичина” повинна була стати обов’язком честі, якщо вони прагнули жити в незалежній країні.
Парад Епох
Як було сказано вище, в сучасності поняття “параду” трансформувалось. У жовтні 2020 року в Івано-Франківську проходив фестиваль-переберія “Межа”. В історичному середмісті стартував Парад епох. Місто на кілька днів поринуло у своє історичне минуле. Символічні вогні на Бастіоні описували колишні мури станиславівської фортеці.
Фестиваль-переберія тривав з 10 по 11 жовтня 2020 року, в основному на подвір’ї Палацу Потоцьких. Локація на два дні поринула у концерти, читання лекцій, майстер-класи та зустрічі з талановитими українцями. Через карантин діяли певні обмеження та масковий режим. Також Парад Епох транслювали онлайн. Організатори мали намір провести парад на площі Міцкевича та Ринку, втім, аби уникнути скупчення містян, від ідеї відмовились.
11 жовтня від Палацу Потоцьких вирушила урочиста костюмована хода через вул. Шпитальну, вул. Грушевського, Стометрівку, вул. Мазепи, пл. Шептицького до Бастіону. Учасники одягали на себе костюми минулих епох. До параду могли долучитись всі охочі. Головними правилами було дотримання дистанції та відповідний одяг.
Співавтор ідеї Параду Епох наголошував, що конкретних вимог до костюмів не було. Організатори виокремили основні періоди: класицизм, бароко, ампір, модерн, декаданс, джаз та міжвоєння. Дійство завершувалось коло Бастіону символічним флешмобом “Світло на Межі”. Учасники займали необхідні позиції із вогниками в руках. Так вдалось утворити контури міста-фортеці, які знімали з висоти пташиного польоту дронами.
Парад роботів
Таке цікаве святкове дійство відбувалось у Франківську у 2020 році. Інтерактивна розважальна виставка представляла роботів із різних куточків світу. Серед країн-учасників були: США, Японія, Великобританія, Канада, Корея, звичайно, Україна та ін. Відвідувачі параду могли ознайомитись із актуальними новинками у світі робототехніки, штучного інтелекту та систем навчання. Містяни та гості Франківська мали змогу оглядати всіх роботів у відкритому доступі.
З роботами на параді дозволяли розмовляти та гратись. Звичайно, без пам’ятних фото також не обійшлось. На великій території площею 800 кв. метрів було розміщено понад п’ятдесят різноманітних роботів із різних куточків світу. Машини грали у робо-футбол, бойові битви, бої танків та перегони. Також відбувалась дискотека з роботами. Гостей параду розважав робот-аніматор.
Відвідувачі дійства могли потрапити у чотири віртуальні реальності та відвідати захопливі майстер-класи. У приміщенні діяла зона для фотографій із роботами. Франківці стріляли у лазерному тирі, грали на симуляторі гольфу, в аерохокей, відвідали планетарій. Крім того, територією заходу проходили безплатні екскурсії.
Найбільше задоволеними після Параду роботів залишались саме діти. Виставка дарувала чимало посмішок, радості та позитивного настрою. Найменші відвідувачі знайомились з навколишнім світом, шукали відповіді на різні питання, щодо робототехніки, могли самостійно взяти участь в технологічному процесі. Парад роботів сприяв розвитку мислення та творчих здібностей малих франківців, а також допомагав гарно проводити час цілими родинами.